Колектив авторів - Precedent UA — 2015

людина розуміє, що їй не відмовили у правосудді, не відмахнулися від неї, а обґрунтували своє рішення та зазначили, куди саме їй слід звернутися та що є належним способом захисту. Якщо є пропущений строк, то, виходячи із конвенційних принципів та практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо можливості визнання поважними цих причин, справа вирішується по суті питання.

Я маю декілька шляхів отримання інформації про рішення Європейського суду. Перший — це відповідний розділ на сайті Міністерства юстиції. Користуюся я також і сайтом ЄСПЛ. Є також пошук HUDOC, де досить часто викладаються узагальнення судової практики, підходів, що саме є на розгляді зараз. Крім того, відповідна інформація систематично викладається і на сайті Вищого адміністративного суду, і безпосередньо до нашого суду надходять оглядові листи щодо практики останніх рішень ЄСПЛ. Також певна підбірка судових рішень, які стосуються тих питань, які виникають у практиці, вона у нас збережена, щоб було зручніше нею користуватися. Я систематично стараюся поновлювати її, коли ми проходимо навчання у Національній школі суддів. Дуже корисно було би для нас мати підбірку рішень ЄСПЛ в електронному вигляді. Це би значно зменшило наші часові витрати на підготовку справи.

Виходячи з тих справ, що були у нас у провадженні, я можу сказати, що головна проблема — це забезпечення реального виконання судового рішення, яке було постановлено національним судом. Дуже багато виникає пов'язаних із цим питань та суперечок. Наприклад, нам є підсудними справи з приводу оскаржень рішень щодо дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Є також і конвенційні питання щодо порушення статті шостої, і статті тринадцятої Конвенції щодо ефективного судового захисту. У справах про соціальні виплати вже в нас постає порушення статті першої першого протоколу щодо порушення прав особи на її власність та на те майно, яке було присуджене. Якби українські громадяни мали можливість реального, ефективного і своєчасного виконання судових рішень, то вони би у більшості випадків не мали необхідності звертатися до ЄСПЛ.

Я постійно беру участь у різноманітних суддівських тренінгах. Систематично проходжу навчання у Національній школі суддів України. Вони організовуються спільно із Верховним судом та Вищим адміністративним судом України. Підтримку здійснює координатор проектів Організація з безпеки та співробітництва в Європі. Навчання проводиться в різних аспектах: щодо застосування практики ЄСПЛ, застосування Конвенції. Крім того, в суді у нас систематично проводяться наради для суддів. Там ми обговорюємо судову практику — як внутрішньонаціональну, так і рішення ЄСПЛ. Я також намагаюся самостійно відстежувати відповідні зміни. Наприклад, коли виникають якісь певні справи, я самостійно здійснюю пошук відповідного законодавства та прецедентів.

Наразі для нашого регіону дуже актуальним є питання вирішення суперечок, пов'язаних із соціальними виплатами та забезпечення права особи на судовий захист, захист її особистих немайнових прав. В контексті того, що частина території нашої області є тимчасово окупованою, неконтрольованою, а громадяни України там залишилися. З одного боку, як відомо, Верховна Рада прийняла постанову про те, що Україна оголосила про тимчасове невиконання взятих на себе зобов'язань за певними статтями Конвенції, зокрема, за шостою статтею. Проте досі не було зроблено жодних заяв стосовно застосування статті першої першого протоколу. У нас виникає багато справ, пов'язаних із стягненням заборгованості по заробітній платі і соціальних виплат. І в цьому виникають суперечності: бо держава прийняла на себе такі зобов'язання, а реальної можливості виконати їх немає.

Складність у застосуванні рішень ЄСПЛ для мене у тому, що, по-перше, — це величезний масив судової практики, яка постійно змінюється. Європейський суд приймає багато рішень, і дуже складно відшукати серед них ті справи, які найбільше підходять за своєю фабулою до тієї суперечки, яка перебуває у провадженні. Виходячи із цих моментів, ми намагаємось переважно, якщо і застосовувати практику, то обираємо здебільшого ті рішення, які були прийняті стосовно України. Оскільки ми розуміємо, що специфіка правових систем різних країн може істотно відрізнятися, тому застосовувати ті підходи, що були проголошені щодо інших держав, не завжди доречно при вирішенні справ, які перебувають у провадженні у нас.

Сторони процесу у нашому суді не дуже часто посилаються на практику ЄСПЛ. Здебільшого це стосується справ, предметом яких є оскарження рішень з приводу дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби. Щодо них є перелік конкретних рішень ЄСПЛ, вони загальновідомі, тому і сторона на них посилається і суд їх використовує. Зокрема тут йдеться про справу «Іванов проти України», що стосується соціальних виплат, коли орган державної влади посилається на те, що має недостатнє бюджетне фінансування. У цих категоріях справ сторони досить часто посилаються на практику ЄСПЛ, і відповідно, суд її застосовує. У будь-якому разі суд не може ігнорувати посилання сторони процесу на прецедент ЄСПЛ, навіть якщо воно є не зовсім доречним, ми маємо мотивувати, чому саме.

Апеляційний суд Хмельницької області

Суддя Сергій Бережний: «Україна зобов’язана утримуватися від свавільних дій»

Держава Україна, як цілісне та комплексне утворення зобов’язана утримуватися від свавільних дій, забезпечуючи неухильне дотримання принципу публічного права, «органи державної влади зобов’язані діяти лише у спосіб, передбачений законом», а межі дискреційних повноважень органів влади мають бути чітко окреслені межами закону, як матеріального, так і процесуального. Такий доктринальний підхід є фундаментальним з точки зору дотримання прав людини, які передбачені Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та судовою практикою Європейського суду з прав людини.

За влучним виразом Джеремі МакБрайда: «Розуміння механізмів тлумачення та застосування норм Конвенції ЄСПЛ в конкретних випадках може слугувати дороговказом національним судам при тлумаченні та застосуванні процесуального законодавства, забезпечуючи тим самим дотримання загалом вимог статті 1 Конвенції, яка гарантує забезпечення державами визначених у ній прав і свобод».

Прикладом застосування практики ЄСПЛ може бути судове рішення Колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області, ухвалене 13 березня 2015 року. Адвокат подав апеляцію в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 грудня 2014 року. В ході розгляду з'ясувалося, що ОСОБА_5 під вигаданим прізвищем здійснювала оперативну закупку наркотичних засобів. З метою викликати прихильність до себе