Олександр Бугай - Замах на Селену

Яків Бах відійшов убік і раптом розсміявся.

— Це моя перемога, — сказав сам собі.

За організацію групового турне на Венеру він одержить солідний куш. Хто буде знати, що вони мають намір повернутися? Головне, щоб мовчали хоча б до старту. А він підчас їхнього польоту, одержавши силу грошей, шмигоне в Бразілію чи Мексіку. Поки шефи докопаються до істинної суті цієї афери, він матиме на березі моря власну віллу, яхту і особистий літак. Не забуде ще й найняти охоронців.

— Ось що значить оригінальна реклама в епоху ринкових відносин, — Бах вдячно подивився на жінку, що світилася багряними протуберанцями, і приготувався записувати добровольців на Венеру.

Грицько Лемех підхопив під руки свою красуню і, тримаючи в кишені солідний банківський рахунок, покинув, залу.

Велика жовто-зелена куля беззвучно опустилася на леваді.. Оксана брала воду з криниці. Коли б це був наш корабель, чулися б звуки. А тихий — значить НЛО. Забаглося подивитися ближче. Ступила по стежці вниз і раптом відчула, що дерев’яніють ноги. Стала, як вкопана. Тим часом з кулі зійшов високий статечний, у блискучому комбінезоні чоловік. Іде назустріч. Підійшов, зняв шолом — очі великі, сірі, приємні. Легенько вклонився, взяв дівчину за руку і каже:

— Андрій.

— Оксана, — відповіла і чомусь не здивувалася, що заговорив рідною мовою.

— Ходімо зі мною, — і повів до кулі, не питаючи згоди.

І пішла, бо не бачила причин заперечувати. Наче так і треба. Нею за полонило почуття довіри і покори.

Зореліт тихо опустився за містом. Андрій мовчки допоміг Оксані ступити на галяву. Здалека долинають звуки пострілів. Пахне димом. Оглянулася: сизе пасмо тягнеться понад вибалком. Десь, певно, нуртує пожежа.

— Я не давала згоди летіти, — сказала з докором.

— Але ж тобі було цікаво! І я виконав твоє бажання. Вибач, я вмію читати думки на відстані. Ти зараз хочеш дізнатися — хто ми. Я розповім. Але прошу відвідати мою планету. Не заперечуй. Ти ще маєш два дні відпустки. Цього часу вистачить для гостини. — Він навіть не звертає уваги на дівчину, яка здивовано дивиться на вгадувача думок, і продовжує: — Почекай тут, поки я заправлю зореліт. Ця процедура не зовсім для тебе безпечна.

— Де заправиш? Чим? — Оксана, сама цього не усвідомлюючи, перейшла також на ти.

Андрій з вигляду майже ровесник та й поводиться просто, тому й осміліла.

— Мій зореліт працює на негативній енергії, яку ми збираємо над землею в екстремальних регіонах. — Оксана здивована, тому запитав: — Не розумієш? То слухай. Добрі вчинки творяться добрими помислами. А злі — злими. Добрі думки, як і добрі діла, породжують у довколишньому середовищі позитивну енергію. А злі — негативну. Наші двигуни працюють тільки на негативній. Ми її обираємо у місцях, де домінує зло.

— А там, де творяться добрі діла, ви не промишляєте?

— В тій місцевості, де все благополучно, наші кораблі не появляються. Ми з Космосу бачимо, в яких районах негаразди, туди і спрямовуємо свої десанти.

— А як ви збираєте ту енергію?

— Ми її акумулюємо для виробничих потреб спеціальними пристроями. До речі, таким чином і очищаємо землю від нагромадження негативної напруги. Чуєш в місті стрілянину? Причина її — ненависть однієї групи людей до іншої. Ось в цьому місці і збирається згубна для всього живого енергія, породжена людською ненавистю.

— А де тієї енергії буває найбільше?

— Найбільше там, де ллється кров. Є вона і там, де ворогують прихожани різних церков. Відомо, що довкола церкви панує тільки позитивна енергія, а люди, які ворогують, ту енергію знищують, в результаті церква втрачає Божу благодать. Багато негативної енергії і там, де розвинене злодійство, спекуляція, зневажливе ставлення до калік та немічних людей.

— А над моєю левадою?

— Над твоєю левадою зла немає. Я приземлив там зореліт спеціально. До речі, наші космічні апарати виконують роботу під керівництвом механічних роботів. У них не запрограмоване спілкування із людьми, тому й НЛО для вас є таємницею. Я ж прибув сюди зі спеціальним завданням.

— Секретним?

— Для тебе — ні. Настав час запросити землянина відвідати нашу планету. Вибір впав на тебе. Ти згідна?

— Так, — сказала Оксана, дивуючись своїй нерозважливій відповіді.

Коли Андрій заправив зореліт сконденсованою енергією зла, щоб примусити її працювати на добро, по дорозі в Космос Оксана сказала:

— Ви санітари, які очищають Землю від лиха. Ми повинні вам дякувати. Але ж не видно помітних наслідків вашої благородної роботи!

— Ми ще не маємо таких можливостей, щоб відвертати катастрофи, які часто виникають на Землі. Згадай землетруси, раптові пожежі, розриви труб, зіткнення поїздів та пароплавів — все це відбувається внаслідок нагромадження великої кількості негативної енергії.

— І ці всі біди залежать тільки від поведінки людей?

— Так. Тільки від дії людської злої волі. Негативна енергія збирається поступово, аж поки перехлюпне через край, і тоді настають Чорнобилі. Ми частково зменшуємо страшну її дію, але люди настільки втратили здоровий глузд, що нам впоратися з їхніми бідами не під силу.