Олександр Бугай - Замах на Селену

У збірці фантастичних сповідань «Замах на Селену» автор торкається. вічної теми: хто є ми — люди? Звідки ми і що нас чекає в майбутньому? Для цього використовує наукові гіпотези, які останніми роками заполонили періодичну пресу.
Кожна нова гіпотеза сама собою хоч і цікава, але не може залишити глибокий слід у пам’яті читача, якщо її не вдягнуто у цікаву літературну форму.
Автор намагається вирішувати проблеми у фантастичних зіткненнях героїв твору. Для цього придумує несподівані ситуації, цікаві повороти, оригінальні розв’язки. Але це лише фон. Основне завдання, яке ставить перед собою автор, — це, використовуючи багатющу наукову інформацію, підносити її читачеві в дохідливому, зрозумілому вигляді. Таким чином, оповідання стають пізнавальними.
Можна додати, що герої в оповіданнях — це наші прості люди, дія відбувається також не деінде, а на нашій землі з її красотами і негараздами. Автор нерідко піднімає питання моралі і милосердя, намагається вказати на наші упущення, промахи, але основна лінія творів — це краса людська, її досконалість, доброта і душевність, які в кінцевому результаті перемагають будь-яке зло.

У Малому підприємстві «Меркурій», яке розташоване в правому крилі древнього замку, сьогодні позачергова нарада. Начальник відділу Антитеза пан Вавила повернувся з планети Меркурій і має зробити важливе повідомлення.

Засновник Малого підприємства, довгообразий, з високим чолом і мудрими, завжди усміхненими очима магістр права добродій Платон, обвівши поглядом невеличкий круглий стіл, сказав:

— Я задоволений роботою пана Вавили. Нам слід обговорити проблему заселення Меркурія людьми і прийняти рішення. Прошу, — і широким жестом дозволив доповідачу розпочати роботу.

Треба сказати, що добродій Платон у своїй роботі опирається на високоморальні принципи у сфері людських взаємовідносин. Таких принципів три: доброта, любов до ближнього і милосердя. Згідно існуючого порядку ці принципи є першоосновою розвитку цивілізацій в усьому Всесвіті.

Мале підприємство «Меркурій» створено недавно. Якщо Великі підприємства подібного типу займаються розселенням людського роду по сузір’ях всієї Галактики, то малі виконують цю роботу в межах Сонячної системи. Планета Меркурій — наймолодша донька Сонця — досі перебувала у дитячому віці і тільки останнім часом виникла можливість прилучити її до людської цивілізації. Це значить, що на Меркурії створилися відповідні умови для існування гомо сапієнса. Треба додати, що досвід розселення людей у Космосі набутий уже давно. Наприклад, Земля одержала людського прародителя ще півтора мільйона років тому. Але у Всесвітньому потоці часу такий термін не має суттєвого значення. Бувають моменти, коли одна мить варта декількох тисячоліть.

Слід сказати, що члени Малого підприємства, як і їхні колеги у інших підприємствах подібного типу, хоча і відносяться до виду людини розумної, але мають статус космічний, тому деякі параметри їхньої генної структури не сходяться із загальнолюдськими. Наприклад, вони не мають обмежень у віці. Також мають можливість перебувати на будь-якій планеті, якщо навіть там інші життєві умови. В усьому ж іншому вони нічим не відрізняються від мешканців Землі. Це пояснюється тим, що людина як витвір Великого творця у всьому Всесвіті має сталу подібність. Хоча і допускаються деякі відмінності в залежності від конкретних умов, але ті відмінності не повинні порушувати основної гармонії людського тіла.

До керівництва Малого підприємства «Меркурій» входять чотири начальники відділів, у яких абсолютно відмінні обов’язки. Про магістра права добродія Платона ми вже дещо сказали. Начальник відділу Антитеза пан Вавила — округлий, низенький з притиснутою до товстого тулуба головою — є провідником протилежних принципів, впроваджуваних у життя добродієм Платоном. Він стверджує, що поряд з добротою неодмінно має перебувати зло, з любов’ю — ненависть, а з милосердям — розбрат. Це, на його думку, потрібно для нормального розвою цивілізацій. Мотивація така: залиши людей без страху перед злом, ненавистю та розбратом і зони стануть ходячими трупами. Інша справа, все треба робити в міру. А він, пан Вавила, в цьому ділі ніколи не переборщує. Основне гасло, яким він керується, — немає добра без лиха.

Якось винивши по чарці з начальником генної лабораторії, якого тут кличуть просто цехманстром, він по секрету признався: «Я в глибині душі до своєї роботи відношусь з презирством». Потім додав, що робота є робота і якщо не буде він, то на цю посаду прийде хтось інший, можливо, ще зліший і нахабніший. Тож нехай буде так, як є.

Навпроти пана Вавили сидить панна Леля — уособлення жіночості. Вона має високе світле чоло, золотаву товсту косу, що в’ється гірським потічком між пишними опуклостями грудей, великі бездонні очі, в яких можна з першого погляду втопитися, і граційну поставу голови. Панна Леля уміє навіть класичним мовчанням поставити на місце, колегу, якщо той зарветься у своїх не вельми благопристойних діях щодо жіноцтва. Особливо цього боїться зі своїми принципами в побудові космічних цивілізацій пан Вавила. Панна Леля завідує відділом захисту прекрасної половини людства і упевнено стверджує: якщо не буде жінки, згине людство. У зв’язку з цим захисниця жіноцтва знаходить виправдання навіть існуванню повій, відьом і убивць власних чоловіків.

Вона переконливо доводить, що причиною таких явищ є ті чоловіки, у яких сильні м’язи, але слабка і нікчемна душа. Треба додати, що панна Леля облюбувала місце за круглим столом навпроти пана Вавили. Якось у неї прохопилося, що це її обов’язок — стримувати антиправні дії чорнокнижника. Але колеги мають щодо цього іншу думку: їхня колежанка безоглядно і бездумно закохалася у товстуна Вавилу, але тримає це в таїні. Четвертий член правління Малого підприємства — це пан Веремія (він же — цехмайстер), який є начальником космічної лабораторії і стоїть осторонь вищевказаних позитивних і негативних гуманітаріїв. Він технічний виконавець їхніх рішень і є конкретним вершителем людських доль. Одержавши команду, він в глибинах космічної лабораторії змінює інформаційну структуру спадкових генів. Якось хвалився, що за короткий час може зробити, з простачка генія, з убивці — людинолюбця, а зі страхополоха — вождя приборканих мас. Ясно, що такий умілець мусить бути з прозоро-чистою душею, добрим серцем і сталевим характером. Інакше його експерименти можуть стати полем боїв мафіозних кланів і навіть рекетерських міжнаціональних корпорацій. На щастя, пан Веремія гідно тримає прапор непідкупності і твердої незалежності.

Отже, нарада продовжується. Пан Вавила згріб товстими короткими пальцями пачку дрібненько списаних в дорозі аркушів, відсунув їх вбік і пророкотав металевим басом:

— Я радий повідомити, що ми вчасно вибороли ліцензію на заселення Меркурія гомо сапієнсом. — Платон задоволено посміхнувся, панна Леля повела вусебіч великими очима, а пан Цехмайстер крутонув довгою шиєю, аж хруснуло в шийних хребцях.

— Епоха динозаврів, — продовжує Вавила, — на Меркурії закінчилася. Мастодонти вимерли, а теплокровні ссавці вільно розгулюють по континентах. Середня температура на планеті відповідає земним показникам. Ліпшого моменту для заселення її людьми і шукати годі. Правда, є деякі відмінності. На