Аріда Демоніар - Я просто загадала бажання , Аріда Демоніар
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
То ж взявши в руки мобільний, найперше що я зробила, так це зайнялася пошуком нової для себе роботи та, як зазвичай буває у таких випадках, нічого такого слушного для себе не знайшла. Ну, не йти ж мені з моїм дипломом магістра, як оно пропонують, прибиральницею в якусь приватну клініку? Хоча, хто його знає. Якщо нічого не знайду, то доведеться і на це погоджуватися. Або взагалі, куплю собі нитки для в'язання, сяду в одному з підземних переходів і буду вив'язувати всілякі там шарфики, шапочки, рукавички й продаватиму. Ні, таки точно баба Любка зурочила. Чи та ж сама Наталія Олегівна з роботи. То ще та відьма, я вам так скажу. А можливо й котрась з планет не так стала чи не тим боком до сонця повернулася. Якщо постаратися, то причин у моєму невезінні можна знайти чимало.
Як я вже сказала, з пошуком нової роботи мені сьогодні не пощастило. То ж перекусивши пластівцями з йогуртом і запивши все це зеленим чаєм, вирішила все ж таки сходити до магазину й купити собі якісь чипси чи там ще щось, як каже мама, шкідливе. Але, по-перше, вона далеко й не буде не те що бачити, але й знати про це, а по-друге — у мене, як ні як, депресія, яка хоче чогось саме такого, а не нормальної людської їжі.
Не встигла я вийти значить на вулицю, як відразу ж зіткнулася зі своєю «любою» (де вона тільки взялася на мою голову?) сусідкою.
- Здоров, Лєрочко, — голос, ну чисто, як у лисиці з тієї казки де вона півня поцупила. Того й дивись, витягне зараз невідомо звідки писану торбу й запхає мене туди.
- Здрастуйте, баб Люба, — я дівчинка, як ніяк вихована та й мама не раз говорила, що зі старшими вітатися треба.
- А я оце йду собі й думаю, ти це чи ні? А це ти що, вихідна сьогодні.
- Угу, — відповідаю.
- Ну, то тоді зрозуміло. Бо я вже було подумала, що мало там чого. Може з роботи вигнали.
«З вашою допомогою», — відповідаю подумки, говорячи при цьому:
- Та ні, то я попросила для себе ще один вихідний, — і все ж то їй знати треба.
- А, ну то таке. То це ти дома сидиш, значить. А кавалір твій що, працює? Бо я оце його з якоюсь дівицею в магазині зустріла.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Я просто загадала бажання , Аріда Демоніар», після закриття браузера.