Іванна Турецька - Ще сонце сходить не в останнє , Іванна Турецька
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Із такими роздумами Віка і заснула, на наступний день збираючись на роботу вона переглянула ще раз свій план на день, ніяких нових подій на цей день не було заплановано, і вона трохи цим заспокоївшись вирушила на свою нову роботу, сьогодні Вадим Михайлович мав їй заплатити за те що вона прикинулась його дівчиною на зустрічі, а їй гроші були саме якраз і потрібні! По дорозі на роботу вона роздумувала: " Цікаво скільки він мені за це заплатить, і в мої плани зовсім не входило із ним цілуватися, хоча мені це і сподобалося, я планую із часом повернутися до акторської майстерності, і по трішки зніматися в якихось фільмах, та саме зараз на це у мене немає часу, адже потрібно спочатку забезпечити себе, тому що як виявилося на акторській майстерності особливо ще на початку кар'єри багато не заробиш, а ось і моя зупинка! Пора виходити!"
Після приїзду на роботу, Віка як завжди зробила Вадиму Латте і понесла у його кабінет:
– Доброго ранку! Ось ваш латте!
– Поклади будь ласка на стіл! Я ж говорив щоб ти зверталася до мене на ти! І затримайся на хвилинку будь ласка..
– Добре! – Радісно промовила вона.
– тримай конверт, це твоя винагорода за те що ти зіграла на зустрічі мою дівчину, там щедра винагорода.
– Дякую тобі! – Вона вже хотіла йти, як він схопив її за руку і затримав:
– Зачекай ми ще не договорили! Я хочу сказати що це наша не остання співпраця із тобою, завтра у мене вдома будуть журналісти, вони мають брати у мене інтерв'ю, і вони якось дізналися що у мене є дівчина, і тепер вимагають мене познайомити тебе із ними, це мої давні знайомі.. Інтерв'ю для одного відомого журналу, я сказав що я не проти, то що скажеш? До того ж ми можемо продовжити нашу зустріч у не формальній обстановці, не бійся я приставати не буду, як ти собі можливо подумала, ти мені і справді подобаєшся! До речі це правда що ти отримала третє місце на конкурсі талантів? Я навіть не знав, це вони до речі мені це повідомили!
– Так я і справді отримала третє місце, а щодо того щоб дати інтерв'ю журналістам, я це все не дуже люблю, та якщо вже так тобі потрібно, то нехай, я скажу пару слів!
– От і домовились, за це ти також отримаєш винагороду!
– Домовились!
– І ти не бійся мене, я не скривджу тебе, і не дозволю нікому цього зробити!
– Дякую! Вибач мені потрібно працювати!
– Авжеж, та не забувай, я тут начальник, і я вирішуюю кому і скільки працювати, так що не переймася цим!
– Ок, я зрозуміла! Добре! Я хотіла сказати – трохи сором'язливо промовила вона. – Мені також сподобався наш поцілунок у машині! І після цих слів, вона залишила його одного у кабінеті, і пішла, а він у цей час почав роздумувати над тим що вона йому тільки що сказала:
" Значить я їй сподобався, думав Вадим. Вона і справді гарненька, і є щось у ній таке що запалює у мені вогонь кохання до неї, я хочу її обняти і поцілувати, у неї красиве довге волосся, а фігура яка, все їй до лиця щоб не вдягнула, вміє тримати себе на висоті, так я і справді хочу із нею зустрічатися по справжньому, я і справді хочу мати таку як вона..."
Віка сидячи за робочим місцем захотіла переглянути, скільки їй заплатив бос за те що вона зіграла на вечері його дівчину, і подивившись у конверт, вона перерахувала гроші, там була тисяча доларів:
" Нормально, як для багатого бізнесмена, чудова винагорода я навіть зможу щось відкласти, та всерівно потрібно бути із ним обережною, щоб він не заманив мене у якусь свою гру, занадто далеко, адже так і не зрозумієш і коли можна втратити свою обачність... Але і гроші лишні теж не помішають, що такого в тому що ми посидимо удвох і поговоримо після зйомок, втім він не такий вже й поганий, яким мені здавався на перший погляд.. Гарний, він мені сподобався, хоч раніше я вважала його строгим і не приступним, та насправді він не такий яким видається насправді, він набагато миліший і кращий ніж я могла собі уявити..."
На наступний день вона вже була готова йти із ним на інтерв'ю, він знову виглядав неперевершено у своєму діловому костюмі, так само як і вона у своїй новій сукні, яку собі нещодавно придбала..
– Прекрасно виглядаєш! – Промовив Вадим. – Ну як ти готова дати кілька відповідей на питання? Поводь себе цілком природньо і нічого не соромся, тут всі свої.. Вони вважають що ми вже давно зустрічаємося, підтримай милу бесіду, та й і все! А після інтерв'ю тебе чекає від мене сюрприз!
– Добре, не переймайся я все зроблю як потрібно!
– Чудово! Сідай у машину!
І вони поїхали до нього додому.
– Ми під'їхали сюди раніше, щоб здавалося таке враження що ми живемо разом, і щоб ніхто не запідозрив що ти лиш граєш свою роль! Добре!
– Я зрозуміла! Добре!
Вдома ще нікого не було, крім них двох, і Вадим відкрив пляшку вина задля того щоб трохи зняти напругу, і налив у бокали, дав один бокал Віці і один собі, і промовив:
– Випий! Це допоможе тобі зняти напругу!
Будинок його був двоповерховий, дві вітальні обставлені дорогими меблями. І три спальні і у кожної із них своя ванна кімната, картини знаменитих художників, які він прикупив собі на аукціоні. І весь будинок в цілому був у білих тонах, кілька ваз із дорогого фарфору, які він привіз як сувеніри із закордону.. Загалом видно було що тут немає жіночої руки, лігво так би мовити холостяка.. Та у нього були слуги і прибиральниці, які і готували і виконували всю хатню роботу, втім це не єдиний його будинок, він мав ще один у Франції і квартиру в Італії.. І хто мав у цьому всьому жити? І тут якраз у двері позвонили, це були журналісти, їм відчинив Вадим у двері увійшло двоє людей:
– Доброго дня, – представились вони. Мене звати Марина, а це Віталій мій помічник, і по сумісництву оператор із Вадимом ми вже знайомі, отже давайте одразу до діла, будемо розпочинати... Тому що в нас заплановані на сьогодні ще одні зйомки! Розкажіть Вікторіє як ви познайомились із Вадимом! Сідайте разом на диван за столик і будь ласка ведіть себе максимально природньо. Ми починаємо:
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Ще сонце сходить не в останнє , Іванна Турецька», після закриття браузера.