Катерина Скрипець (Ketty Lynx) - "Вільні Вітру" Життя котячого племені , Катерина Скрипець (Ketty Lynx)

Ближче до обіду прокинувся Захід сонця, Миру не хотіла будити сина, хоч він ніколи так довго не спав, кішка розуміла малюк сильно втомився вчора, і йому потрібно добре виспатися, перед заняттями. Королева розуміла, що Гранд не дасть їй вчити кошеня, бо вчити своїх дітей у цьому племені може тільки батько, обов'язок матері виховувати кошенят. Але Міра була не з боязкої десятки, вона вміла вплинути на чоловіка, часом Гранд боявся її, бо знав, що в гніві його королева страшна. Прокинувшись, кошеня озирнувся, він не відразу зрозумів де знаходиться, але побачивши матір, усміхнувся.

Міра засміялася -Ранок давно пройшов мій маленький принц. Ти втомився вчора? Не встигла я тебе сюди принести, як ти одразу заснув. Що робив із тобою батько? Невже він так сильно змучив тебе, Захід сонця?

Принц смикнув вухом, відірвався від трапези - Батько вчив мене полюванню, але я ніяк не міг убити здобич, матінко, я не можу, мені дуже шкода її. Це ж жива істота, така ж як ми! Якщо я вб'ю її, то розгніваю Зоряних Предків! Хіба не тому ви мене вчили з народження? -продовжив трапезу

- Мій шляхетний син. Ти добре запам'ятав мої уроки. Так, ти маєш рацію, ми всі живі істоти, але є такі речі. Буває так, що доводиться вбивати, хочеш ти цього чи ні. Ось дивись, білка яку ти їси, адже вона була живою, бігала, пустувала як ти і ті кого ти ловив на полюванні. Я знаю, тобі неприємно вбивати, але таке життя. Це коло життя. Народження та Смерть. Нас, котів теж можуть вбити, це можуть зробити двоногі, собаки, вовки, або інші наші вороги-коти. Тим паче Зіркові Предки все бачать, вони пробачать. Просто не забувай після кожного вбивства просити прощення у Предків "Вибачте Зоряні Предки, за відібране мною життя, дякую що дарували цій мертвій дичині життя". Я завжди промовляю ці слова, коли вбиваю здобич. Предки милостиві, вони пробачать наш гріх - Миру говорила мудро, Королеву поважає все плем'я, за її мудрі слова, підтримку. Кішка спостерігала як Захід сонця уважно її слухає, закінчивши свою трапезу

-Батьку, мені про це не говорив нічого. Матінко, ви як завжди маєте рацію, ви мене підтримали, і дали мудрі слова - притиснувся до неї син - Матінка, я спробую навчиться вбивати, і вибачаться за відібране життя!

У нору увійшов Гранд, кішка та кошеня вклонилися йому -Прокинувся вже? Поїв, пішли на заняття!

-Здається я вчора комусь говорила, що сама займуся вченням сина. Достатньо його мучити, ти надто жорстокий до кошеня! Захід сонця буде вчитися зі мною! Хочеш ти цього чи ні, або зменш свою жорстокість до нього!

-Я не жорстокий, я просто хочу зробити з нього воїна, а не боягузливого кошеня, яке навіть миша вбити не може! -Від цих слів Захід сонця опустив голову, йому стало прикро що батько в ньому засмутився -Ти забула що кошенят може вчити тільки їх батько, твій обов'язок наглядати за племенем! Вставай Захід сонця, пішли!

-Ще раз загарчаєш на сина -оскалілася кішка -Я на тобі цілого місця не залишу! -попередила Миру

Гранд відступив назад, кіт знав що в такому стані Міра може зробити будь-що, переконала мене. Вчи, але потім не кажи, що в тебе нічого не вийде! -Прошипів кіт, вийшов з нори

-Не бійся хлопчик мій - ласкаво промовила кішка - У тебе все вийде, підемо вчиться - вони обидва вийшли

Цілий день вони вчилися, кішка придумала свій спосіб вчити сина, грати з ним, вони ходили на полювання, ловили все, що їм траплялося на очі, але не вбивали. Миру вважала, що синові рано ще вбивати, спочатку йому потрібно навчитися ловити. Потім вони ходили ловити рибу в річці, що знаходилася неподалік кордону. Цією річкою користувалися двоногі, головні вороги племінних котів, насправді головні вороги це собаки, але й двоногі теж відносяться до ворогів. Після королева і принц прийшли до Великого Дуба, де малюк навчався "чути звуки", напрочуд він швидко навчився розрізняти звуки, цей урок йому подобався найбільше. Їхнє заняття проходило пів дня, вдосталь навчившись мати з сином повернулися до табору. Розпитав якогось воїна, вони довідалися, що король пішов на полювання з воїнами, вони вирішили почекати своїх

На горизонті з'явився патруль, на чолі якого був Гранд. Всі кинули спійману дичину в купу, після війни у ​​кого була сім'я, повернулися до родин, у тих воїнів, які ще не мали сімей, почали роздавати їжу всьому племені, за старшинством, першому, кому вони віддали їжу, це була Королівська родина. Коли вся їжа була поділена між усіма, всі взялися за трапезу, у тому числі й Королівське подружжя. Гранд мовчки їв і поглядав на радісного сина, його дивував піднятий настрій сина, він вважав, що малюк не вчився сьогодні, бо Міра могла звільнити принца від болісних занять. Коли сім'я поїла, малюк побіг до своїх однолітків, це втішило Короля, бо він хотів серйозно поговорити з Королевою -Я бачу наш принц сьогодні дуже задоволений? Мабуть, він не ходив на заняття? Миру, я дозволив тобі вчити сина, а натомість ти дозволяєш йому пропускати вчення!? -докорив чорно-білий кіт, чим образив і розлютив Миру

-Що Вибач? -смикнула вухом біла -Ти смієш мене чимось дорікати? Між іншим, наш син робить успіхи! -Ображено відвернула голову -У нього вже виходить добре ловити дичину і рибу! А ще краще йому виходить "чути звуки". Ти маєш пишатися своїм сином, а не дорікати своїй королеві!

Гранд злегка притиснув вуха, зрозумів що він даремно лаяв дружину - Вибач Миру, я просто подивився що син радісний такий, вважав що сьогодні він не ходив на заняття. Чому в мене він увесь час ниє, плаче, якщо в тебе такий задоволений? Що ти з ним зробила? Відкрий секрет, як мені його вчити? -Поцікавився він

-Вчити? Ти хочеш його вчити? -Зирнула кішка на кота -Не дам! Ти його не вчиш, а мучиш! Мене батьки не так навчали! Ти не вмієш навчати. Не будь до нього надто жорстоким! Він ще малий, лише 6 місяців! Вибачу тебе Гранд!

-Я не хочу давати йому поблажок! Нехай звикає, життя це не гра! У майбутньому йому доведеться бути жорстоким, холоднокровним! Якщо я зараз не навчу його, він не виживе! Як це ти не розумієш!