Ая Кучер - Зрада. Ціна пробачення, Ая Кучер

Але я навчуся. По-іншому будувати стосунки. Відмовлюся від зайвої роботи, буду проводити всі вечори вдома. Ніколи більше не подивлюся на іншу, не задумаюся про те, щоб проміняти кохану на іншу.

Тільки дай же мені шанс, Тась.

- Може, досить? - бармен коситься на мене, коли я впускаю голову на стійку. Від втоми та власної дурості. - Води?

- Ні. Повтори.

Остання порція, а потім відсипатися в номер. І зранку закінчувати із заводом, посилати Тасі новий букет квітів, сподіваючись, що його вона прийме. Може, до Мирона звернуся по підказку. Він завжди слушні поради давав. 

Хмурюся, коли мені телефонує матір. Прошу склянку води, змочую горло, і лише потім відповідаю. Так, як пацан боюся нотацій про шкоду алкоголю.

- Дімо! - мама ридає в слухавку, а в мене все обривається всередині. - Дім, Тася в лікарні.