Крістіна Логоша - Чортівка на виданні, Крістіна Логоша

— Сардинія? — витріщився на мене Відважний.

— Ні!

Потік магії піднявся з підлоги і спіраллю обвив мене, повертаючи звичний образ. Я навіть скучила за ріжками та хвостиком, настільки незвично було в образі русалки.

— Мізріель, твої фокуси навряд чи допоможуть.

— Думаєте, Хрещена Фея? А бажаєте, я вам ще один покажу?

Древком ударила об землю, і вібрація почала трусити стіни.

Чарівна пастка, в якій ми перебували з Хрещеною Феєю, розчинялася, і крізь ілюзію почала просочуватися реальність. Ми стояли в центрі сцени, за спиною весільний вівтар та перелякані молодята. Попереду піддані, голови гільдій, посли, радники. І всі вони чули, як фея зізналася, що зачарувала принца.

— Це обман! Вона все бреше! Вартова! — крикнула зі сцени Хресна Фея.

— Правильно! — сказав Річард. — Взяти її під варту!

На сцену вбігли охоронці і вдягла на неї кайдани. Фея спробувала відбитися від них магією. Допомога надійшла несподівано в особі Себастьяна — він помістив фею в чарівну бульбашку, яка заблокувала її сили. Фея кричала і намагалася крізь нього прорватися, але щільні стіни не пускали. Охороні довелося котити чарівницю до в'язниці.

— Сардинія! — радісно крикнув Відважний і побіг до дівчини, що сиділа в залі.

Русалка в моєму обличчі побігла йому назустріч, на ходу перетворюючись на себе.

— Відважний!

На бігу пес застрибнув на руки дівчині, і вона закружляла з ним, щось шепочучи. Я насилу почула ім'я «Монті». Вибух магічного пилку огорнув пару, приховуючи їх від очей оточуючих. Коли порошинки осіли на землю, поряд із Сардинією стояв принц. Він ніби опритомнів від сну, нерозуміючи оглядаючи оточуючих.

— Я думав, я — дракон...

Другий спалах — і хибний принц перетворився на чорно-білого собаку. Лусінда ошелешено дивилася на метаморфозу:

— То я що, не з принцем одружилася, а за собакою?

Собака лише радісно гавкав і виляв хвостом. Фея невдоволено позадкувала, викликаючи загальний сміх. І поки вся увага була звернена на сцену, я побачила, як один спритний біс зник із зали. Непомітно для всіх Елла де В'єр зникла з наших життів.

 — Батьку! — кинувся Монті до короля.

Він обійняв старого, який, здавалося, зовсім не здивувався.

— Монті, я довго чекав, коли ти повернешся!

— Батьку, у мене погані новини… Ти мертвий. Король спантеличено почухав голову.

— Ти знаєш, синку, я підозрював. Особливо коли Елла витратила весь клей, прикріплюючи мені ногу, що відвалилася. До речі, де ж вона? Я хочу вас познайомити. Така чарівна жінка.

Я підійшла до монархів.

— На жаль, моїй кузині довелося піти, але вона передала вам листа.

Король стривожено відкрив послання.

«Дорогий Річард, мені дуже шкода, що ти читаєш це. Я йду від тебе. Я зрозуміла, що смерть – це не кінець, а лише початок. Можливо, мій покійний чоловік десь блукає на цьому світі, як скелет, шукаючи мене. А якщо ні, то все одно не можу зв'язати себе узами браку з іншим. Я собі цього не пробачу. Прости мене.

Це я винна в твоїй смерті і стала тією чортівкою, яка прирекла тебе на таке життя. Тепер ти скелет, і це теж на моїй совісті. Не звинувачуй Мізріель, вона пішла мені на поступки, щоб допомогти хорошій людині. Ти дуже добрий, добрий і світлий.

І я впевнена, що ти ще знайдеш своє щастя. Не шукай мене!

Твоя Елла!»

Мені стало шкода короля.

— Ваша Величність, вибачте за зухвалість, але мені цікаво, коли ви встигли зустрітися із примарою колишньої дружини?

— Примарою дружини? — нерозумно перепитав король. Наче з-під землі біля мене з'явилася Амалія Россі – одна з учасниц відбору.

— Так не було примари.

— Не може такого бути! За контрактом лише виконання бажання може стати причиною перетворення померлого на скелет.

— Не було, душенько. Адже королева теж відбуває свій обов'язок за бажання в образі скелета.

І хоч довкола нас було багато людей, здалося, що повисла кришталево чиста тиша.

— Дорога… Це ти? — спитав король Амалію.

— Так, Річард.

Він несміливо пішов до неї і обійняв за кістяні плечі.

— Тепер я тебе нікуди не відпущу.

Всі з розчуленням стежили за возз'єднанням померлого королівського подружжя. А я не втрималася від коментаря:

— Завжди казала, що принцесами просто так не стають.