Vladyslav Derda - Людина у човні, Vladyslav Derda

Алісону не було чого віддавати бандитам, лише записка від Матіаса, яку написав Біллі Грін, адрес і телефон більше нічого. Схожа бандюки цього вечора нічого не впіймають і не підуть розважуватись за чужі гроші до бару.

- Ну якщо ти не віддаси то нам доведеться витрясти з тебе, усе самостійно!

- А якщо не вдасться витрясти? знову огризнувся Алісон.

- Тоді ти випробуєш наше терпіння, якщо ти випробуватимеш наше терпіння, тобі прийдеться дуже погано. Тому давай по-хорошому бо ти шось занадто зухвалий! - світло ліхтара освітлювало обличчя бандюка, котрий підло посміхався.

Алісон повернувся спиною до тих двох так, що той, котрий був зліва миттєво зробився справа. Він зустрівся з обличчям з головним з яким вів ненайприємніший діалог, якщо це можна було назвати діалогом.

- Ти хочеш зустрітися з своїм босом? - запитав Алісон у того.

- Я сам собі бос! - тепер вже зухвало відповідав бандюган.

- Ти схоже не второпав? Твій бос диявол, якому ти служиш. І я обіцяю тобі, що ти зустрінешся з ним цього вечора, якщо не залишиш мене в спокої, щоб я мирно пішов своєю дорогою! - Алісон був рішучим у свої словах, проте ніхто не збирався його слухати. Головний покоадався на кількісну перевагу перед своє черговою жертвою.

- То ти погрожуєш мені? - запитав той.

- Схоже він безмертний! - роздався голос позаду, а за ним сміх усіх хто отичив Алісона.

- Так! Я тобі погрожую! - Алісон наповнився гнівом. 

- В такому випадку, ти робиш велику помилку! 

- Авжеж! - посміхнувся боксер.

Головний  навіть не встигнув посміхнутися у відповідь, як Алісон кинув свій удар і повалив того з ніг. Він впав мертвим вантажем навзнак, вдарившись головою об асфальт.

- Не того ви зупинили хлопці! - промовив Алісон і жваво повернувся до решти бандюків, які накинулися на нього.

- Ну ти і урод! - закричав той, що з бітою в руках і замагнувся на нього з усіх своїх сил. Алісон відскочив назад, і той зачепив бітою, одного із своїх, вдаривши того по передбліччю правої руки.

- Ідіот! - болісно прокричав той вхопившись за руку.

Третій, був кремезнішим за решту і спробував накинутися на Алісона, але той зміг відбитися спартанським ударом. Руками було важко дістати третього, його руки були довшими за Алісонові, проте нога зуміла дістати його живота. Він вхопившись обома руками за живіт, впав на коліна. Алісон замахнувся лівою ногою і наніс удар в голову, тож третій відправився за першим. Не дивлячись на його могутній вигляд, всього два удари вивели його з гри. 

Молодик, що з битою, залишив свого друга, якому наніс удар і побачив, що інші його колеги вже прибрані тим кого вони зупинили. Він панічно почав розмахувати битою, намагаючись дістати Алісона і нанести йому хоча б якогось удару, але він якимось дивом уникав удару бти. Алісон поступився назад, і наткнувся на сміттєву урну з алюмінію. Миттєво виникла ідея схопитися за їх кришку і його руки різко  вхопилися за неї. Це стало слугувати таким собі щитом, проти біти противника. Картина була доволі смішна, але більше була жахливою. Нічого смішного в такій ситуації немає, така ситуація була небезпечною і загрожувала життю людини, у будь-кого, кого б зустріли ці молодики.

Він просто намагався нанести хоча б якийсь удар розуміючи, що без бити він нічого не зробить Алісону. Проте він боявся наблизити до нього, тож Алісон вирішив не затягувати з цим. Боксер використав покришку сміттєвої урни, як щит, відбивши кілька незнрабних ударів молодика. Звісно, вібрація пішла по руці і було відчутно сильний біль, проте в останньому із ударів у нападника нарешті випала з рук бита, і Алісон почав діяти. 

Жодних складнощів з молодиком, який втратив інструмент нападу, у Алісона не виникло. Всього за кілька секунд він ляг так само, як і його поплічники на асфальт. 

Трохи оговтавшись від нанесеного удару битою, четвертий нападник прокричав:

- Тварюка ти така! 

- Ви самі мене зупинили! - відповів Алісон.

- Зараз я розберуся з тобою, ти мені заплатиш! - він дістав ножа лівою рукою.

- Даремно ти так! - зітхнув Алісон і став у стійку. 

Алісон насторожився, він все ж боксер, а не самурай, тай ще безбройний проти озброєного. Він не звик битись з людьми в яких є холодна зброя. Бобоксером він був відмінним, про що свідчили три непритомні тіла, які поки що мирно валялися в калюжі посеред вулиці. Інша справа противник з ножем, тож шанси у Алісона були невеликі, проте він мав два варіанти розвитку подій. Перший - спробувати довести справу до кінця, розмолотивши останнього нападника. Другий - втікати від ножа, бо це зовсім не боксерський поєдинок, на кону його здоров'я, а можливо й життя. Тож Алісон добре обдумав і вибрав перший із двох можливих.

- Доведеться імпровізувати! - шепнув він про себе. 

Йому не хотілося ось так лишити безнаказаними цих беззаконників, що продовжать робити свою справу, якщо їх добряче не провчити. Тож доведеться надіятись на свою спритність і імпровізувати, ситуація була критична, або Алісон його або він Алісон. 

- Ну що вже не такий сміливий? Сюди виродку! Побачимо, як ти зараз будеш махати своїми ногами й руками! - ступив крок ближче четвертий нападник.