Лана Рей - Інтригуюче кохання, Лана Рей

77 Крістіан

Поки Алекс намагався відшукати слід Аманди, кадети нашої військової академії готувались до рятувальної місії.

Якщо попередні завдання не торкались безпосередньо нас, то цього разу все було інакше.

Серед викрадених дівчат були чиїсь сестри або наречені і це дуже всих непокоїло.

Тімаріус не міг знайти собі місця від переживань через Ліну та Аманду. Друг продовжував ходити туди - сюди коридором, чим дуже мене дратував.

- Тімаріусе, не мельтеши перед очима, - попросив я.

- Вибач... Не знаю, куди себе подіти. Швидше б Алекс знайшов дівчат. Я власноруч розірву на шматки тих бісових викрадачів, промовив Тімаріус, опускаючись на підлогу біля мене.

Всі мої однокурсники, лікарі, цілителі і маги - портальщики були готові діяти будь - якої хвилини.

Це очікування було нестерпним. Кожна хвилина тяглась так довго, що хотілься вовком вити від відчаю.

Я так боявся запізнитися і втратити Аманду, що у мене в середині все тремтіло, а руки самі собою стискались в кулаки.

- З Амандою все буде добре. Вона - розумна, винахідлива і сильна, - спробував заспокоїти мене Калеб.

- Дуже хочу в це вірити, друже. Але не забувай про те, що вона серйозно травмована і ще не відновилась. Крім того, ти ж знаєш про те, яка вона відчайдушна...

У відповідь Калеб лише мовчки зітхнув. Він теж чудово розумів всю серйозність цієї жахливої ситуації.

- Я знайшов Аманду! - Радісно закричав Алекс, вибігаючи в коридор із своєї кімнати. Всім негайно приготуватись! Я відкрию портал туди, де зараз знаходяться викрадені дівчата.

- А хто така Аманда? - Поцікавився Діл, одягаючи на себе бойовий шолом.

- Це дівчина, яку я дуже кохаю, - відповів я, активуючи власну магію, щоб вступити в бій відразу, щойно вийду з порталу.

Наші викладачі роздавали останні вказівки кадетам і магам - портальщикам.

Щойно Алекс відкрив портал, я не чекаючи наказу професора Фобоса, який керував цією місією, відразу вскочив у нього.

Я встиг, як раз, вчасно, щоб зупинити Аманду від активації техніки самознищення. Не хочу навіть думати про те, що трапилося б, якби я затримався на кілька хвилин.

Моє чорне, магічне полум'я миттєво охопило виродків, що оточили Аманду. Я кинувся до дівчини. Її розкішна сукня перетворилась на лахміття, волосся розтріпалось, а на щоці виднілась подряпина.

Дізнавшись, що серйозних травм у неї немає, я видихнув з полегшенням.

- Крістіане, я більше не відчуваю її, - крізь сльози, промовила Аманда.

Я знав, що вона мала на увазі свою магію. Я теж її більше не відчував. Для будь - якого мага, втратити магію - це жахливий удар.

Це ніби втратити частину себе. Я обережно гладив дівчину по волоссі і думав над тим, що їй сказати і як заспокоїти.

Я роззирнувся довкола. Всі дівчата були цілі і неушкоджені і зараз плакали від щастя, що їх врятували і все це жахіття закінчилось.

Аманда заплатила надто високу ціну аби допомогти для них і зробила це все, усвідомлюючи жахливі наслідки для себе.

Саме таким і має бути справжній бойовий маг. 

 

 

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍