Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Любовне фентезі » Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська 📚 - Українською

Ольга Обська - Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська

321
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Позбав мене від нареченого, сестричко" автора Ольга Обська. Жанр книги: Любовне фентезі.
Книга «Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська» була написана автором - Ольга Обська. Читати онлайн безкоштовно в повній версії. Бібліотека популярних книг "Knigoed.club"
Поділитися книгою "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська" в соціальних мережах: 
Моя сестра-близнючка волею долі опинилася в магічному світі. Вона росла в заможній родині, а тепер її сватають віконтові Брайану, найвиднішому нареченому герцогства, але вона й чути не хоче про заручини. Та тільки як відмовити, якщо це занапастить кар'єру батька? Вихід один — треба, щоб віконт сам перехотів одружуватися. Однак у сестрички немає жодної якості, яка могла б відлякати нареченого. І ось тут у гру вступаю я. Ми поміняємося з сестрою місцями. Адже я, сучасна дівчина, знаю, як відвадити залицяльника.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 2 ... 102
Перейти на сторінку:
Розділ 1. Вся привабливість віртуального знайомства

 

Розділ 1. Вся привабливість віртуального знайомства

 

 

Це почалося за тиждень до Нового року, і спочатку було схоже на розіграш. Лізі не спалося, вона лежала в ліжку зі смартфоном у руках і гортала інтернет-сторінки, коли раптом отримала в одному з месенджерів повідомлення:

Вітаю! Ти про мене не знаєш, але я твоя сестра-близнючка.

Який милий прикол. Нормальна людина одразу забанила б жартівника, але Ліза не стала. Може, жартівнику так само, як і їй, не спиться, може, його щось турбує, ось він і захотів поговорити з незнайомкою. То чому б і не перекинутися парою фраз? Зрештою, Ліза теж ще той приколіст. Не довго думаючи, вона надрукувала відповідь:

Привіт, сестро.

Звичайно, існувала певна ймовірність, що це не розіграш, а афера. Хіба мало зараз пройдисвітів, які бажають втертися в довіру і вивідати в жертви дані банківської картки? Проте розмова пішла зовсім не про кредитки.

Ми навряд чи колись зможемо зустрітися — я живу дуже далеко. Але відколи дізналася про твоє існування, шукала спосіб вийти з тобою на зв'язок і дуже рада, що змогла.

Лізу влаштовувало, що жартівник одразу дав зрозуміти, що хоче лише інтернет-спілкування. Інтернет-спілкування безпечне і таємниче. Ти не знаєш, хто ховається за повідомленнями, і в цьому є своя краса.

Як тебе звуть, хм… сестро?

Елізабет. Не дивуйся, що ім'я звучить незвично. Як я вже писала, я живу далеко, можна сказати, в іншій реальності.

У цьому вся привабливість віртуального знайомства — можна придумати будь-яке ім'я і будь-яку реальність. У житті ти можеш бути очкастою нерішучою старшокласницею, а в мережі представлятися побитим життям далекобійником. Або навпаки. Але можливо, жартівник і справді живе за кордоном?

Який у тебе часовий пояс? У вас зараз ніч?

Ніч.

Ніч, а жартівник не спить — ось і доказ, що він затіяв розіграш, бо його щось турбує. Точніше, не його, а її. Ліза все ж таки була схильна думати, що спілкується з дівчиною. І коли вона сама зав'язала цю розмову, нехай ділиться своєю проблемою.

Тобі не спиться? Чому?

Я відмовила нареченому. А тобі чому?

Через Котова.

Він твій наречений?

Гірше. Викладач риторики.

Ліза навчалася на факультеті журналістики. І непогано, між іншим, навчалася, поки на третьому курсі до розкладу не додали підозрілий з точки зору практичної користі для журналіста предмет. Вів його молодий уїдливий і дуже зарозумілий, прости Господи, кандидат філологічних наук Едуард Котов. Ліза його з першого погляду незлюбила. Та й за що його любити? Чисто поголений прискіпливий педант. Єдине, що в ньому вражало, так це голос. Добре поставлений баритон, оксамитовий, глибокий із гарними обертонами. Якби цей голос та в мирних цілях! Еге ж, не того чоловіка природа аудіо-даними обдарувала.

До речі, неприязнь у Лізи з Котовим була взаємною. Він її з першого дня не злюбив. І за що не злюбив? Лише за те, що вона кілька разів вступила з ним у філологічну суперечку. Причіпкам від нього не було кінця-краю весь семестр, і ось він результат — сьогодні вона єдина з усієї групи не отримала залік.

Ліза з великим задоволенням поділилася цією історією зі своєю "сестрою-близнючкою". З незрозумілої причини спілкуватися було дуже легко, ніби й справді розмовляєш із рідною людиною. Настрій став веселим і навіть якимось шкодливим. Виникла впевненість, що наступного разу Ліза неодмінно впорається з Котовим, хоч які б каверзи він затіяв. Захотілося і співрозмовниці так само підняти настрій.

Ну, тепер ти розповідай про свого знехтуваного нареченого.

Його звуть Закарі.

Оце так ім’я.

Дай вгадаю – рідкісний сноб?

Та ні, він досить милий.

Чому ж ти йому відмовила?

Розумієш… я дуже сором'язлива. Мені здається, я ще не готова до заміжжя.

Звичайно розуміє! Ліза, наприклад, теж про заміжжя і думати поки що не хотіла. І справа, певна річ, аж ніяк не в сором'язливості. Адже вона від скромності точно не помре. Тільки наявність бійцівських рис характеру зовсім не означала готовність Лізи до шлюбу. Та вона за все життя ще навіть не закохувалась ні в кого по-справжньому!

Відмовила і молодець! Я вважаю, що погоджуватися на заміжжя потрібно виключно в крайньому випадку.

Під крайнім випадком Ліза мала на увазі шалене кохання до останнього подиху, коли немає ані найменших сумнівів ні в своїх, ні в його почуттях. Та й то, навіть за відсутності сумнівів і наявності шаленого кохання вона б ще почекала рік-другий. Глядиш, божевілля і поменшало б.

Елізабет, а тобі взагалі які хлопці подобаються? Для мене найголовніше, щоб не був снобом. Люблю у чоловіках самоіронію.

А мені подобаються такі, як учитель словесності. Мудрий. Поряд із мудрими я не так сильно ніяковію.

Ти в нього закохана?

Йому вісімдесят.

Ахахах…

Отак вони й чатилися півночі. На різні теми. Хоча, здебільшого, звісно, ​​про хлопців. Але в якийсь момент від Елізабет несподівано надійшло коротке повідомлення.

Вибач. Мушу відключитись.

Ця фраза перервала розмову. Вони навіть попрощатися не встигли. Ні попрощатися, ні домовитися, чи зв'яжуться ще колись знову.

 

Наступний день був сповнений найрізноманітніших подій. У Лізи завжди так — життя кипить. Навчання, підробіток. Вона вела в інтернет-виданні колонку про хобі, дозвілля та подорожі. Але хоч би яким кипучим видався день, з голови не йшло нічне віртуальне знайомство. Ліза постійно думала, хто ж із нею листувався. Тепер вона знову не була певна, що спілкувалася з дівчиною. Це з таким самим успіхом міг бути і хлопець. Напевно, подумав: весело ж прикинутися дівчиськом і вивідати жіночі секретики. Навіть може бути, що Ліза чудово знає свого вчорашнього візаві. Вона прискіпливо поглядала на однокурсників і однокурсниць, сподіваючись, що "сестра-близнючка" видасть себе. Але, на жаль, нічого підозрілого не помітила.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 2 ... 102
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Позбав мене від нареченого, сестричко, Ольга Обська"