Ясміна Лав - Покоївка для бізнесмена, Ясміна Лав

Марк обвів нас поглядом , але Адам мовчав .
Я розуміла коханого , підтримувала , але не могла судити Марка . 
Так , Даня вчинив жахливо . І як подумаю що Адам міг не вижити , мене всю трясе .... Та він менший брат чоловіка . І хтозна як би я повела себе на його місці. Напевно , також би хотіла захистити рідну людину ...
Думаю , Адам це розуміє також .

- Може зайдеш до нас на вечерю ?- запропонувала я .
Марк ще не відповів , а Адам вже сопів над вухом .

- Все , хлопці , ходімо .

Схопивши цих впертих ослів під руки я потягла їх в будинок .
Сподіваюся , коханий мене за це не приб'є....

      ***

Вийшло не так легко як я думала ...
В моїй уяві я бачила , як два чоловіки , натягнувши фартухи , допомагають мені готувати вечерю . І за спільною справою миряться . 
Знаю , занадто казковий сценарій я придумала , але все ж...

Та зараз на кухні поралась тільки я . А чоловіки сиділи за столом і свердлили один одного поглядом .
Напруга в повітрі стояла така , хоч ножем розрізай. Я вже навіть подумала , що даремно покликала Марка додому .Але здаватися пізно .
Тим більше , я пам'ятаю як чоловік намагався помирити нас з Адамом , і я дуже вдячна за це . А зараз моя черга допомогти йому .

Поки я вигадувала як же мені розрядити обстановку , роль зіграла моя незграбність. І нарізаючи овочі , я пройшлась лезом по великому пальцеві.

- Ай! - крик вийшов на всю квартиру .
Але це швидше від несподіванки , аніж від болю .

Та це чудово подіяло .
Обоє чоловіків зірвались з місць . Адам підлетів до мене , а Марк зупинився за крок .

- Емма , господи ...- затискаючи рану , коханий підвів мене до раковини .
- Аптечку подай . - він звернувся до друга .
І Марк відразу виконав прохання .

Зараз , сидячи на дивані , у вітальні , я спокійно спостерігала як чоловіки злагоджено накладають мені пов'язку . Напруга між ними вже не відчувалася.

- Вечерю ми приготуємо . А ти накривай на стіл .- усміхнувся Адам , а потім торкнувся моїх пальців губами .

Розкладаючи тарілки на білосніжну скатертину , я чула тиху розмову чоловіків на кухні .
Заважати не хотілося , тому закінчивши пішла в спальню .

Прилягла на ліжко , і по тілу розлилася така втома , наче я не спала кілька днів .

Очі закрилися, а думки віднесли мене кудись далеко . Фантазія відкривала перед моїми  очима романтичний Париж , шумний Ріо-де-Жанейро, приголомшливий Нью-Йорк і такі дивовижні , чарующі місця нашої планети .

В моїй душі панував спокій , а тіло ніжно поколювало від тепла , яке огортало мене зараз .
Шкірою пронеслися розряди , а внизу живота наче закручувалася пружина .
Відходячи від сну , я відчула гаряче дихання на своїй шиї .

- Ти така гарна коли спиш ...- шепотів мені на вухо Адам .

Його руки ніжно торкалися мене під одягом , а губи заволокли  в поцілунок .
І я аж ніяк не хотіла відмовляти собі в задоволенні цілувати цього чоловіка.

Стягнувши з нього футболку , я торкнулася губами напружених м'язів, поки Адам звільняв мене від одягу.

- Дякую , лисичко .- прошепотів Адам і опустив голову , втягуючи в рот мій сосок .
- За що ?- як же важко мені вдавалося зараз думати ...
- За те , що повернула мені друга .

Чоловік подивився мені в очі , а тоді ніжно припав до моїх губ .

- А зараз я хочу тебе . Тільки тихо , тому що Марк в сусідній кімнаті .- підморгнувши , промовив Адам і накрив долонею мереживо моїх трусиків .

Я обожнювала , коли він був таким ...
Щирим , грайливим , моїм Адамом ...

 

Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно