Григорій Іванович Лешченко - Список Путіна, Григорій Іванович Лешченко

МІНІСТР І РЕКТОР З ГОДІВНИЧКАМИ ДЛЯ СЕБЕ

Ще один, як і Мединський, колишній міністр культури.

Особа анекдотична: підлий брехун, хабарник, здирник, тупак.       Коли ти чиновник високого рангу та ще й земляк президента, то маєш шанси вилізти ще вище. Тож скористався перевагою перед іншими кар’єристами, знайшов підхід до путіна, який призначив його міністром, бо земляк та й на скрипочці грає, але бовдур швидко завалив роботу.

Як дізнався про призначення міністром, то відразу відчув запах майбутніх хабарів, жалкував, що не може ввести цензуру, але обіцяв прибрати «криві дзеркала» журналістів: взяти під свій контроль ліцензування медіа; ввести ліцензування на друковані видання; а також провести професійну перевірку кожного журналіста. Готуйте грошики!

Це сигнал. Треба платити міністру за ліцензування і рекламні потоки. А скільки грошей можна покласти до кишені, коли реконструюєш пам’ятки культури! Саша потрапив у казку, де все стає його золотом.

-Я тебе по стіні розмажу! – Улюблена фраза скрипаля, який допомагав багатьом позбутися частини їх грошенят під музику Вівальді. Та Сашка швиденько виперли з міністерського кабінету, бо вже дістав усіх бездарністю і постійними скандалами через ненаситність та жадібність. Став головним борцем з сучасним мистецтвом. Основне заняття як міністра – створення чисельних годівничок, які допоможуть забезпечити безбідну старість чиновнику і його рідним і знайомим.

СОКОЛОВ Олександр Сергійович (1949), музикознавець, заслужений діяч мистецтв рф. Міністр культури у 2004—2008 роках, професор та ректор московської державної консерваторії. 2014 підписав листа на підтримку анексії Криму.

До міністерства керував столичною консерваторією. Тоді, як тільки став ректором, вичистив виш від незгодних викладачів і співробітників. Не пожалів і свого вчителя та протеже, під крильцем якого просидів у консерваторії 13 років. Віднині ніякого вільнодумства! Тільки одноголосна підтримка лінії партії! Тобто Сашка! Пам’ятає, як молодим ледь не пролетів зі своєю дутою кандидатською дисертацією: усе вирішив всього один голос. Ректор не визнає ніяких голосувань, крім одноголосних на свою підтримку. Викладачі, аж, виють:

- Це справжній ГУЛАГ. Ці голосування, вибори - все ж суцільна фікція! У нас правило неписане: на науковій раді утримуватись і виступати проти не належить

А ви як думали? путінський сокіл!

Почав не соромитися заробляти на лівих концертах, здаючи в оренду зали консерваторії. Дорвався до годівнички!

А попереду було ще більше корито з грішми – посада міністра культури. Там уже відірвався по – повній!

Корчить з себе вірянина, а сам у Великий Піст по шикарних ресторанах дорогущі стейки за обидві щоки уплітає. А як любить прибіднятися! У ресторанах і на різних засіданнях доларовий мільйонер демонструє коронний номер для довірливих лохів: скидає взуття і всі бачать його зношені до дірок носки. Бідую! Скиньтеся на носки!

«ГЕНЕРАЛ СМЕРДЯЄВ» З ЕКРАНА ВИМАГАЄ СМЕРТНОЇ КАРИ, КІНЦЯ СВІТУ І ЗАМОВЛЯЄ ВБИВСТВА

Людина – символ путінської пропаганди.

Наші діди та прадіди бавилися іграшкою: на вигляд — звичайна табакерка для нюхального тютюну. Натискаєш кнопочку, а з неї вискакує чортик з рогами та хвостом. Нагадує основного пропагандиста путіна! Головна особа загальнодержавного телебачення, де має ще і власний іменний телеканал. Найогидніший ведучий!

      Підлий, брехливий, нахабний, істеричний, продажний.

Нецікавий номенклатурник, пристосуванець. Від нього нудить!

Такий хамелеон і гнус навряд чи знайдеться ще в росії.

Як маленький шакал з мультика про Мауглі, що бігає поруч з тигром і весь час хоче підлизатися та озвучує його думки! Ось і пропагандист так само йде по життю з путіним, як і мультяшний шакал.

Своїх чортів - пропагандистів путін називає «смердючками».

Найбільшого спочатку називав Смердяєв по аналогії з мерзенним персонажем зі свого улюбленого фільму друга Микити Михалкова «Свій серед чужих, чужий серед своїх». А коли на прохання путіна журналісту тихенько надали звання генерал – майора таємної поліції, - то відтоді зве – Генералом Смердяєвим.

Ще за радянських часів агент фсб з лампасами почав співпрацювати з таємною поліцією, яка допомогла тоді отримати посаду співробітника в одній із найпрестижніших наукових установ – Інституті світової економіки та міжнародних відносин.

Хто б міг подумати, що через два десятиліття стане головним ідеологом насилля, заявить, що росії в якийсь момент треба буде повернутися до розстрілів. Отримає звання Герой, так званої, «ДНР», вирядиться в сталінський френч і загрожуватиме всьому світу ядерною зброєю. Налякає до смерті бідних обивателів на дивані.

Уміє нагнати страху! Глядачі жахаються! Замість того, щоб заспокоювати російський народ, ведучий і його експерти гадають хто ж першим з країн натисне ядерну кнопку і коли наступить кінець світу.

Ще у 90-ті, коли був успішним бізнесменом і торгував горілкою у великих обсягах, то за 10 тисяч доларів намагався замовити вбивство впливового злодія у законі Отарі Квантрішвілі: кримінальник вимагав у нього гроші. Про це розповів ексспівробітник фсб Сергій Асташин. Сергій тоді повідомив про замовлення вбивства своєму керівництву, але йому лише порадили заткнутися. Асташин зрозумів, що бізнесмен - агент спецслужб. І це теж одна з причин того, що скільки «зірок» з 90-их на телебаченні були й десь загули, а Соловейко з них усіх єдиний на арені та спритно набиває свої кишені грішми.

Добрі люди бажають йому так само спритно відбріхуватися від звинувачень, коли сидітиме на лаві підсудних у Гаазі…

СОЛОВЙОВ Володимир Рудольфович (1963), пропагандист, телевізійний і радіожурналіст. Ведучий телеканалів росія-1 та росія - 24. Знаходиться в санкційних списках України та багатьох інших держав.

Вгодований журналіст, що не знає горя і скрути.

Своєю біографією не тягне на справжнього патріота.

І на хорошого журналіста теж не тягне.

- Журналіст має відповідати перед своїми глядачами, а президент путін – не бог, щоб позбавляти нас права вибору!

Тепер уже ніхто не вірить, що таке ще на світанку журналістської кар’єри говорив нині найбільший брехун серед кремлівських пропагандистів, корифей рашистської індустрії зомбування росіян.

Колись майбутній кращий путінський пропагандист заступився за колег: їх переслідувала влада, коли згинала канали з власною думкою.

Брав інтерв'ю в мужньої опозиціонерки журналістки Ганни Політковської, пізніше вбитої владою в день народження путіна , щоб зробити йому найкращий довгожданий подарунок. Ганна розповідала Соловйову про своє розслідування ролі російських спецслужб у теракті в москві на Дубровці, коли за наказом путіна силовики пішли на штурм бойовиків, що захопили заручників. Тоді під час штурму загинуло 130 людей - майже всі цивільні! - тільки для того, щоб весь світ побачив який крутий мачо - президент путін і його мають усі боятися.

Приблизно тоді почала сходити нова зірка телебачення. Гнучкість Соловйова та