Григорій Іванович Лешченко - Список Путіна, Григорій Іванович Лешченко

бездоганна здатність вгадати, куди дме вітер у наступні й аж до нинішніх часів виявляться страшенно потрібними.

Найактивніший рашистський пропагандист зробив брехню своєю професією. Він прийшов на телебачення лише наприкінці дев'яностих, і глядач одразу його полюбив – за сміливі висловлювання, за почуття гумору. У 2003 році олігарх Борис Березовський хотів навіть зробити з Соловйова кандидата в президенти на майбутні вибори, причому кандидата ліберального, щоб висунути його проти супостата путіна - ось такий був тоді типаж у Соловйова. І він продовжив працювати на телебаченні, переходячи з одного каналу до іншого. Продюсери за нього боролися – він приваблював аудиторію. Його шоу виглядало яскраво, динамічно, гостро.

Дехто з наївних простаків навіть чекав, що таємний агент спецслужб стане опозиціонером і ще більшим критиком влади. Над таким варіантом іноді розмірковував і Соловйов, але розумів, що тоді його швидко знайдуть з трьома кулями в грудях і контрольним пострілом в голову в під’їзді власного будинку, як сміливу Ганну Політковську, чи як принципового Лістьєва, теж у під’їзді свого будинку і теж з кулею в голові. Або, як відважного журналіста – борця з корупцією в армії Дмитра Холодова: того рознесло на шматки від вибуху кейсу, де мав бути компромат на хабарників у погонах.

Ні! Ми підемо іншим шляхом!

З прихильника ліберальних поглядів поступово перетворювався на такого собі центриста, який дотримується як би нейтральної, виваженої позиції, а потім дедалі більше дрейфував у провладний бік. У 2007 році Соловйов, той самий Соловйов, який буквально кілька років тому критикував путіна, вже виступав на мітингу на його підтримку:

- Путін сильний, розумний, талановитий лідер, любить батьківщину і робить все, щоб ми пишалися нею.

Такі вкрай потрібні будь-якій злочинній владі. За СРСР він за комуністів був. За Єльцина за царя Бориса – алкоголіка агітував. Сьогодні активно топить за війну проти України: пропонує стерти з лиця землі Харків, Миколаїв, Одесу. Очевидно, що і при Гітлері за Адольфа агітував. Завтра йому сатана платитиме і його вихвалятиме. Звичайний типовий пропагандист: агітує за тих, хто платить!

2010 року Соловйов перейшов на телеканал «росія» і йому дозволили відродити ток-шоу «Поєдинок», де зустрічалися двоє відомих людей з протилежними поглядами на якусь актуальну проблему. Переможця визначають за більшою кількістю поданих за нього голосів телеглядачів. Але якось так виходило, що завжди перемагали ті, хто за імперію. «Поєдинок» щоразу демонстрував ту саму картину – ліберальні ідеї не популярні. А Соловйов ще й щоразу підігравав імперцям - то Жириновському, то Проханову, які майже ніколи не програвали.

Ну, а 2012 року Росія побачила шоу «Вечір з Володимиром Соловйовим», від якого не може позбавитися і досі. Ведучий то співає соловейком, то гавкає, як скажений собака, чи пікірує на всіх, наче яструб війни. Одні гучні слова! Передачі одноманітні, пустодзвінні, нудні. Експерти одні й ті ж. Одні й ті ж про одне й теж. Дивитись нічого, щодня базікання чиновників та шахраїв. Так звані експерти, як ті ховрашки, що уявили себе дипломованими агрономами!

Солов'ївські шабаші вже просто зжили себе! Враження, що спілкується з недоумкуватими.

Розумні люди Соловйова не дивитимуться, а лише дякують, що пульт придумали, а так бігати перемикати ніяких сил не вистачить!

Невже ще багато тих, хто дивиться цей смітник?

Історія така, як з іншим передачами КВК чи «Поле чудес», які давно вже стали дурними й нецікавими, але без них не можна уявити рашистський телевізор! Хоча з «Вечором» ще гірша історія!

Поступово кількість випусків зростала, як і їхній хронометраж. Соловйова було просто не заткнути! У 2019 році він встановив рекорд, внесений до книги рекордів Гіннесса – провів у телеефірі майже 26 годин за один тиждень. Передача жива й досі, більш ніж за 10 років склався пул її постійних учасників – прокремлівські політологи, пропагандисти, урядовці. Якщо колись у «Поєдинку» чи «К бар’єру!» Соловйов був ніби рефері у суперечках, то тепер – диригент хору людей з однаковою думкою. То Симоньян прочитає вірш, то депутат щось ляпне. Крім лібералів, що нили, був там і ще один особливий вид запрошених гостей – іноземці для биття. Наприклад, Майкл Бом, Грег Вайнер (він же Григорій Вінніков) та українець В'ячеслав Ковтун. Усі вони начебто озвучували позицію заходу, але їхні безпорадні репліки нікого не переконували. Про Ковтуна взагалі відомо, що йому платили зарплату за професійні приниження і він клявся, що готовий терпіти образи довіку. Але навіть зі своєю помірною та оплачуваною позицією українець протримався недовго – задля більшого ефекту Соловйов вигнав обережного заробітчанина з програми.

З 2018 року почала виходити передача «москва. кремль. путін»- найодіозніше пропагандистське шоу в росії. Щонеділі до студії до Соловйова приходять ті, хто супроводжують путіна у поїздках, і розповідають, чим відзначився президент за минулий тиждень.

У Соловйова рідкісний талант – феноменальна безпринципність.       Для нього, взагалі, не має значення, що говорив учора; здається, взагалі не знаєте, що таке сором. Найлицемірніший з усієї їхньої команди пропагандистів. Хтось із них, можливо, рубається за ідею. Інші, звісно, ​​стругають бабки. Хтось може зав'яз і не знає, як тепер зіскочити. Але немає нікого лицемірнішого за Соловйова, який плює на всі ідеї та принципи – і з викликом бреше на всю країну за великі гроші.

Бреше, як дихає. Спритний, перевзувається космічно швидко, може щось ляпнути і відразу заявити, що такого не говорив.

До того ж Соловйов уміє маніпулювати своїм глядачем. Доки він може аргументувати свою, а значить державну позицію фактами, він спокійний. Але коли аргументів немає, то він штучно заводиться – починає кричати, кривлятися. А коли бреше, то робить це настільки нахабно, що здається дурною спроба вплутатися в цю суперечку.

Від дискусії з сильними суперниками, в якій може програти, Соловйов ухиляється. Втім, демонструє бійцівську вправність та молотить кулаками повітря у студії. Але в реальному житті сміливість Соловйова відразу кудись випаровується.

Забув, як до війни в Україні все вихвалявся своїм військовим званням полковника і військовою спеціалізацією танкіста. Створював собі образ героя і диво - танкіста, який першим в'їде хоч до Києва, хоч до Берліну! А ще найбільше розпинався: мовляв, коли бойові дії, то першим візьме автомат і разом із сином підуть воювати. А зараз про це мовчить!       Має двох синів призовного віку. Один знімає фільми, інший – модель. Нині обох ховає від призову. Соловйов казав, що патріотизм, це не коли ти тупо нахвалюєш своє, а коли усвідомлено вибираєш жити в росії, хоч знаєш, як добре десь буває. Як тільки його діти