Іванна Боразан - Ігри долі

І котячою ходою наблизився до Ані. Та знову майже ніяк на це не відреагувала. Тільки думка про те, що він замислив, не давала спокою. Ніколас нахилися над її головою і вдихнув аромат. Суміш ніжної ванілі й дикої рози. Запах притаманних тільки їй. Не стримався і провів рукою по волоссю, по обличчі. Для нього це було замало. Припав губами до шиї і відчув, як б’ється пульс її життя.

Ось такої наглості наша героїня не захотіла терпіти. Відштовхнула його й відскочила сама вбік.

— Та що ти собі дозволяєш? — кричала вона від злості. — Взагалі з глузду з’їхав?

Нік нічого не відповідав на випади своєї дружини, тільки хитро дивився на неї, наче звір на свою здобич, з якою хоче погратися.

Їх розділяло вього — на- всього кілька кроків, які Нік подолав з неймовірною швидкістю. Притиснув дівчину до себе (обіймами це назвати не можна було) і став цілувати її обличчя, шию і перейшов до ключиці. Аня відбивалася та в неї це погано виходило.

— Відчепися! — кричала вона. — Та ти ж п’яний….

Нарешті вона це зрозуміла. Але легше від цього не стало. Ніколас все наполегливіше і наполегливіше домагався дівчини. Та хотіла щосили крикнути, Але Нік був не настільки п’яним і вмить розгадав її намір, впився губами в губи Ані, затуляючи крик. Дівчина з розпачу вкусила його, що ще більше збуджувало Ніка. Грубий секс із дружиною — це щось новеньке. Він ще сильніше притиснув її до себе і поволік на ліжко.

Чи то страх спаралізував її, чи думки, що нічого уже не змінити, але Аня більше не пручалася.

Ніколас повалив її на ліжко, розірвав білу нічну сорочку і став пестити її тіло. Можливо, це відреагувало на знайомі руки й губи, а, можливо, розбуджена пристрасть, та Аня поступово почала відповідати пристрастю на пристрасть. Палкі поцілунки, бурхливі обійми і те, чого вони обоє хотіли і чого ніколи не забудуть.

Коли любовна ейфорія зникла, Ніколас Харт покинув кімнату Ані. А в ній залишив лежачу в позі ембріона голу дівчину, яка боялася подивитися правді в очі. Боялася осмислити те, що усе це було насправді.

Як тепер із цим жити? Як подивитися Андрію в очі? Аня встала і попрямувала до ванни. Там відкрила кран і стала під холодний душ. Зараз вона не варта такого задоволення, як тепла вода. Це як покарання для тіла, яке згрішило, піддавшись похітливості. Вода змиє всі сліди з тіла, от тільки на душі вони залишуться…

А у той час, коли Аня побивалася через свій вчинок, Ніколас задоволено потягнувся на ліжку і заснув сном немовляти.

Похмурий осінні ранок. Такий же як і Анна Харт. Цілу ніч вона не змогла і ока стулити докупи. Почуття провини не давало спокою. Відчуття відрази до майже колишнього чоловіка, а ще більше до себе, комом стали у горлі. Як таке могло трапитися? Як вона до такого допустила? Та найбільше їй краяло серце те, що вона отримала неймовірне задоволення минулої ночі. Від цього ставало ще більше не по собі.

«Треба негайно їхати звідси, — думала вона. — Але куди подітися? Тут не можна залишатися, бо все нагадуватиме про хвилинну слабкість. Та й не хочеться бачити надмірну і самозакохану пику Ніколаса Харта. Він зумів мене принизити. Тепер буде цим потішатися. Але й поріг будинку Андрія не посміє переступити. ЩО Ж Я НАРОБИЛА?!»

День пролетів неймовірно швидко. Ніколас відчував неймовірний прилив бадьорості. Усі справи йшли «як по маслу». А у хвилини відпочинку усміхався сам до собе, згадуючи вчорашню ніч. Таня помітила, що щось тут не так. Хороший настрій, ненаіграна ввічливість, а головне, ця задоволена посмішка, яка з’являється раз у раз на його обличчі. Та вияснити, у чому справа, вона не могла. Жодного разу за день вони не залишалися наодинці, що ще більше тривожило її. А у кінці робочого дня, не лише не поцілував на прощання, а й взагалі не попрощався. Пройшов повз, ніби її й не існувало. Це довело Таню майже до божевілля.

Ніколас одразу не поїхав додому, а зупинився у тихому кафе на узбережжі. Йому треба було подумати, а головне, випити. Те, що сталося вчора вночі, було неймовірним. Несподіваний брутальний секс з Анною приніс таке задоволення, на яке він навіть не сподівався. Він ні про що не жалів. Сталося те, що мало статися, хоч і ніхто з них не сподівався, що взагалі таке можливе.

Зазвичай, у їхньому подружньому житті, особливо, що стосувалося інтимних стосунків, панувала романтика. Нік старався нічим не образити її тендітні почуття. І це йому набридло. А після того, як вона взагалі не підпускала його до себе, зробив висновок, що далі так не можна. Голодний звір зсередини вирвався на волю. Жінка за жінкою — задоволення за задоволенням. Ось істинна його натура. І тут з’явилася Таня. Жінка, яка спромоглася замінити усіх інших. Яка вміла зробити так, що кожен наступний раз кохатися з нею було як вперше. Нові відкриття, нові відчуття, але одна і та сама жінка. Та усе це перекреслила одна ніч з тепер уже новою Анною. Її рухи, цілунки, обійми колись наївні, невмілі, тепер були властиві жінці, яка знає, чого хоче. Жінці, яка знає ціну насолоди. Хто відкрив для неї світ задоволення? Хто розбудив вулкан пристрасті, яким вона ділилася з ним? Інший чоловік! Але ж хто? Маленька крапля ревності засіла у голові чи, можливо, досада за те, що не він зумів перетворити невинну дівчину у жрицю кохання.

Аня цілий день не виходила із своєї кімнати. Відмовлялася від їжі і взагалі від спілкування з людьми. Але ніскільки не здивувалася, побачивши Ніка у своїй кімнаті. Для нього її заборони нічого не означали: ні тепер, ні тоді, коли вони були іще подружжям.

Взявши себе в руки після секундної огиди, дівчина зверхньо на нього