Ярослава Денін - Спалена корона, Ярослава Денін

-Шо відбувається? - З-за двері в чергову спальну кімнату за моєю спиною вийшов заспаний Вільям. Червоні, опухлі очі, біла після сну шкіра й повна розруха на голові. Домашній теплий костюм в клітинку з оленями. 

  ,,Кумедно, в оленів очі такі ж, як у Макса." - від цієї думки на обличчі заграла легка посмішка.

-Чого смієшся? Щось не так зі мною? 

-М-м? Та ні, не нервуй, - злегка вклавши ,,зачіску" хлопця сказала я, - класні олені!

  Після останньої фрази я пішла в сторону залу. Вже скоро будемо збиратися їсти, тож можна вже йти в ту сторону.

-Шо тут відбувається?! - Такий же, як і син, заспаний вийшов батько зі своєї кімнати.

-Віолетта? - Вслід за батьком вийшла мати.

  В той час як раз прабатьки пробігали повз нас.

-Привіт, любі! - Цьомнувши сина й невістку в носа сказала баба і побігла далі. - Я зараз!

  Зараз вже всі стояли зі сміхом. Звісно ніхто не розумів, окрім мене, звідки взялася баба, але зараз це було не так важливо. Вона тут. З нами. І сім'я повністю разом!

-Що я знову пропустив? - Біля вхідних дверей з'явився Марсл із купою пакетів в руках. - Отак від'їзжай за речами, вже щось пропустив в цій родині! 

***