Вікторія Хорошилова - Новий світ. Провидиця, Вікторія Хорошилова
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Мене поставили на землю, і я обернулася.
— Хм, не помилився, красуня, — сказав кіт. — Висока для свого віку. Але обличчя трохи дитяче і потрібних округлостей немає, що компенсує зовнішній вигляд і не дає обманутися.
По хуліганськи показала язика. Мені весело посміхнулися. Хлопці, що були з рогами, вже виглядали як звичайні середньостатистичні люди. Подивишся й одразу забудеш.
— Не дивись так, так, це рогаті чорти. У Дерека попросиш книгу з рас. Багато цікавого дізнаєшся. А ви не п'яльтеся, їй усього-то двадцять три! — проворчав Лішкорт. — Як чергування?
— Спокійно, завдяки Лії зловили змію. Надішлемо трохи м'яса.
Подивилася на магістрів запитально.
— Потім поясню, хто це, якщо не забуду. Нам пора. Добре залишатися, хлопці!
Нам навіть ручкою помахали. А за мить ми були вже в гуртожитку біля нашої з братами кімнати. Дерек одразу двері відчинив і ледь не задавив в обіймах. Я навіть пискнути не могла. Магістру Яліну довелося розтискати родинні обійми, а Ронберу приводити мене до тями.
— З'їхав з глузду на радощах? — поцікавився Лішкорт. — І досить її загодовувати. У дитини досі пузо роздуте!
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Новий світ. Провидиця, Вікторія Хорошилова», після закриття браузера.
