Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

потребувати, аніж потребувати і не мати.

— А ще ж ми маємо двигуни нашого корабля, — додав Гевлок.

— Якщо розвернути «Ізраеля» задом до «Барбапікколи» й

запустити їх на повну потужність, то з неї стане купа шлаку.

— Якщо під найкращим кутом, то можна б і «Росинанта»

вивести з ладу, — розвинув ідею Мертрі. — Хоча й вони можуть

відповісти тим самим — та ще й ракети мають. Ні, ми просто

готуємося до всяких випадковостей. А це виводить нас на

головне. Я маю вирішення для однієї з ваших проблем.

— Сер?

— Усі ці знуджені вчені. Ми втратили багато безпеківців, опинившись у куди більш ворожому середовищі, ніж того

сподівались. Треба, щоб ти влаштував їм якийсь перехресний

тренінг.

— Тобто перевести їх у сек’юриті?

— Нічого такого офіційного, — розвивав думку Мертрі. — Але

якщо ми отримаємо добрий десяток людей із навичками

володіння зброєю та з деякою практикою дій в умовах низької

гравітації, то душа моя була б спокійніша.

Гевлок кивнув головою.

— Міліція, значить.

— Я запровадив фактичний контроль над Першою Висадкою.

Той Голден має себе за якогось мов гегемона Соломона. Поки

що я попускаю йому в цьому, але як прийде той час, нам може

знадобитися стати тут владною ногою. Чи й на «Барбапікколу»

наступити. Добре, якщо не дійде до цього, але я хочу мати вибір.

Можеш ти це забезпечити?

— Дозвольте мені краще роззирнутися, — сказав Гевлок. — Я

майже певен, що це означатиме перегнути політику корпорації

через коліно. Штаб-квартира вельми дражлива у питаннях

підлягання й надійності.

— Та ж вони заслали нас у самісіньку сраку ніщоти й

дозволили, щоб купка скватерів розстрілювала нас! — відповів

Мертрі. — Не дуже я на те зважаю, що вони там собі думають. І

це не має бути офіційним. Просто кілька душ тішаться спільним

захопленням тактикою в умовах низької гравітації. Хай

фабрикатор сфабрикує їм кілька пукалок, що стріляють фарбою.

Просто будь певен, що довів їх до готовності.

— На випадок потреби в них.

— Саме так, — мовив Мертрі, підкріплюючи свої слова

затяжною, обважнілою від повної гравітації посмішкою. — На

той випадок.

У технічному плані Гевлок міг би збувати свій час в офісі шефа

безпеки, прив’язавшись до аварійної кушетки Мертрі й

користуючись його столом. Натомість він волів триматися

узвичаєного свого місця біля корабельної буцегарні. Сам собі

казав, що це тому, що ця система вже призвичаїлася до його

схильностей та кодів доступу, хоча й усвідомлював: тут криється

й ще дещо. Мертрі мав свій спосіб володіти своїм простором, навіть коли фізично перебував поза ним, тож Гевлокові було б

там некомфортно. Тож наприкінці другої зміни саме до його

офісу біля буцегарні й прибув начальник інженерної групи.

Головний інженер Метью Кенен був натоптуватий чоловік із

щіточкою сивини на голові й родимкою на шиї, яку не

потурбувався видалити. Він підплив у повітрі до Гевлокової

кушетки, згорнувши руки на грудях, а ноги схрестивши у районі

кісточок, завдяки чому став схожий на якогось понуро-сердитого баляруна.

— Дякую, що завітали, — сказав йому Гевлок.

— Біда якась? — огризнувся Кенен.

— Ні, — відповів Гевлок, автоматично переходячи на

грубуватий тон, до якого вдавався, коли начальствував на своїй

зміні. — Я тільки хотів попросити вас зібрати таку собі команду.

Десяток людей, аби попрактикувалися в тактиці дій малими

групами.

Брови головного інженера зійшлися в одну лінію, а зморшки

обабіч рота поглибшали. Своїм потужним поглядом Гевлок

подужав його опір. Стільки років побувши поліцаєм на стількох

поясанських станціях, ще б він злякався насуплених брів, хоч би

й чиїх!

— Тактика дій малими групами?

— Вправи при нуль-гравітації, — уточнив Гевлок. — Із бойовим

оснащенням. Просто щоб тримати дух і тіло в належному стані.

Кенен задер підборіддя, поглядом усе ще свердлячи Гевлока.

Поясанин нізащо не виразив би своєї задерикуватості саме в

такий спосіб. Гевлоку невтямки було, чому цей жест