Остап Соколюк - Самсара УкраЇни, Остап Соколюк

— В України була лише одна єдина перевага... — почав перший, але другий його перебив.

— Давайте почнемо трохи із бази. Не одразу всі карти на стіл... Боєздатність будь-якої армії будується на тріаді. Перше — це бойове забезпечення. Зброя, боєприпаси. Друге — це матеріальне забезпечення. Їжа, бензин. А третє — це морально-бойовий дух. Заберіть щось одне звідси — і армія не зможе воювати.

— У нас була лише одна перевага — морально-бойовий дух, — повернувся голос першого. — Росіяни готувались до легкої прогулянки. До того, що міста, побачивши їхню могутність, будуть самі падати їм під ноги. В реальності відбулось все навпаки — кожне містечко, навіть у окупації, завдавало такий опір, що їм і у страшному сні не снилось.

— Вони були морально знищені. І раптом виявилось, що ніхто із них не готовий помирати за Україну.

— А ми готові. Ми були готові... — сумовито додав ведучий.

Зненацька сигнал радіо потонув у перешкодах. Полотно мосту перед нами закінчувалось. А по той бік — піднімалися гори вкриті лісом.

— “ГОри, гОри, мої орлині дикі боги, — заговорила Калі, немов виконуючи якийсь ритуал.

— “ГорИ, горИ мій вітре на роздоллі,

де сходяться тумани білі,

де розіп'яті сосни сірі.

Воронням чорним попід хмари

розводять ритуал вечірній

безкрилі ангели зими”.