Невидимі крила - Ціна збереження , Невидимі крила

Повідомлення від Кая прийшло пізно ввечері. Лея вже лежала в ліжку, дивлячись у стелю, думаючи, чи згадає він про неї сьогодні. Серце калатало, коли вона побачила його ім’я на екрані.
"Це кінець нашого роману."
Тихо. Рівно. Без зайвих слів.
Вона довго не відповідала. Її серце стискалось, але вона не плакала. Вперше — не від безсилля, а тому що в глибині душі знала: це ще не крапка.
Вона натиснула на клавіатуру:
"Я не хочу, щоб це був кінець.
І я не думаю, що це кінець."
Вона не знала, прочитає він це чи ні. Відповість чи залишить мовчанням. Але ці слова були важливі для неї. Для їхньої історії. Для майбутнього, якого, можливо, вже не буде. А може — буде, тільки в іншому форматі, в іншому часі, де обидва будуть готові.
І хоч екрани погасли, історія ще жила. В її думках. В її серці.
Бо справжнє кохання не завжди має чіткий фінал.
Але саме в таких мовчазних паузах іноді народжується друга частина.