Аліна Вінсент - Колекція душ, Аліна Вінсент

Невдовзі, змучені безперервною ходою, знесилені ноги Еммі вдруге привели свою господарку до тихої зали бібліотеки № 20. Її добре освітлене приміщення сумувало, перебуваючи у цілковитій самотності. Єдиним рухом всередині зали було переміщення тонких пилинок, що час від часу вальсували між рівними книжковими рядами, сполохані легкими поривами вітерцю, що зазирав у маленьке прочинене віконце.

Три швидкі кроки – і Еммі опинилась біля знайомого їй місця, що синіло темною плямою на світлому тлі читальні. Дівчина нетерпляче поглянула на нього, і розтривожене серцебиття неслухняно набрало обертів.

Квадратний темно-синій столик, на якому сфокусувався гострий зір дівчини, був абсолютно порожнім.