Наталі Блейк - Дочка королеви , Наталі Блейк

Фінал.

                                                      Анна

Після того як все навколо перестало існувати, я побачила світло й впевнено крокувала до нього, аж поки мене не схопила за руку Крістіна. Я так була рада її бачити. 

- Мамо, це ти? Я так сумую за тобою.

- Я знаю, Анно. Ми ще побачимося, я тобі обіцяю. Але я тебе благаю не йти туди, твій час не настав.

- Що це означає?

- Те що ти повинна вижити, Анно тебе чекає твій чоловік.

- Але я не одружена..

- Поки що. - Посміхнулася вона. 

Я заплакала, я хотіла залишитись тут з нею, але я не могла, я обійняла її дуже міцно, не знає чи вона відчуває, але я дуже хотіла цього. 

- Ти зможеш передати тату, що я його люблю. Я за ним теж дуже сильно сумую.

Вона кивнула, та її силует розплився навколо мене. Я хотіла її повернути, залишитися тут  з нею та татом, але мене наче різко вирвало з того місця де я знаходилася. Я розплющила очі, і побачила Кріса, який  знову не відходи від мого ліжка, і знов заснув тримаючи мене за руку. Я задихалася, трубка в горлі не давала мені дихати, і я стиснула його руку настільки сильно, наскільки це було можливо. Він отямився, та покликав лікаря, напевно була якась система, яка дихала за мене чи щось таке, але коли все забрали, я відчула що можу це робити сама, без зайвих зусиль. Кріс мене обнімав і цілував, наче давно не бачив, і я посміхнулася. Щось змінилося, не тільки в його виразі обличчя, а й навколо мене.

- Я довго напевно тут пролежала, так? Тиждень?

- Анна, пройшов цілий рік.

- І ти цілий рік, ходив до мене, сюди?

- Це найменше, що я міг зробити для тебе.

- Я..я не хочу, щоб ти приходив до мене з жалості, чи чогось такого, чи турбувався про мене тільки через те що я зробила, не треба.

- Анно, я тут не через жалість, але мені здається що я тебе прив'яжу до ліжка як ми будемо вдома, і нікуди не пущу без дозволу.

Кріс нахилився наді мною. Я не втрималася, і поцілувала його, його губи стали такими солодкими, такими теплими, та ніжними, що я не могла відірватися, я хотіла цього найбільше у своєму житті.

- Я тебе теж кохаю, мій ангел.

Я посміхнулася, зараз я точно не виглядаю як ангел, хіба що смерті.

- Руфус і Сара..?

- Мертві, не хвилюйся.

- А .. ти не постраждав тоді?

- Ні, і я живий тільки завдяки тобі.

В мене з очей покотилися сльози.

-Я хочу до дому.

- Добре. ми залишимося в Нью-Йорку поки ти повністю не відновишся, а тоді полетимо у Сан Франциско. Ти згодна? чи..

- Так, я згодна.

- Харпер тебе дуже чекає.

- Я знаю, вона неймовірна.

- Ти для неї свята, ніколи не бачив, щоб вона когось так любила.

- Ревнуєш? посміхнулася я.

- Хіба що трохи.

Ми сміялися, і я бачила що відновлюватися потрібно не тільки мені, а й Крісу, він теж пережив багато чого, тож нам треба подолати багато перешкод аби все закінчилося хеппі ендом.

Через деякий час...

Ми переїхали у Сан Франциско, та придбали нову квартиру та облаштували, так аби нам вдома було затишно та приємно знаходитися в ній. Кріс зробив мені пропозицію, я не одразу погодилася, бо хотіла що мене не переслідувало відчуття того, що він робить це лише через те що я постраждала захищаючи його.

Кріс знов став на одне коліно зробив мені пропозицію.

- Ти ж знаєш що ще рано, я б хотіла..

- Анно, я це роблю не через якісь обставини, а роблю, тому що я кохаю тебе. І якщо ти не погодишся, тоді я стану на коліна, і будеш вже благати ти. - його гарна диявольська посмішка осяяла обличчя.

Я зашарілася та посміхнулася. Я знала що тільки він вміє робити мені пропозицію, і думати про те що буде потім, мені це подобалося. Я була в захваті від нього, і сумніваюсь що в мене виходило приховувати. Тож цього разу я сказала так. Він сіяв від щастя, як і я. На мені була домашня піжама замість гарної сукні, що зовсім не заважала зробити цей вечір ідеальним.

Я скинула з себе увесь одяг, і запросила Кріса до себе, схопивши за краватку, коли ми вже були у ванні, його чудовий костюм, мав залишити нас у двох, тож я зняла його, набрала гарячої води та запросила Кріса, він заліз до мене так, що все вода розплескалася навколо. Я посміхнулася, те як сексуально він плюхнувся до мене і поцілував, його вологі, губи такими гарячими, мені здавалося що кожен наш поцілунок як перший. Я відсторонилася, що помінятися місцями та була зверху, моє мокре волосся прилипло до його обличчя коли я нахилилася ближче, він вже був збуджений, зіниці розширилися, він стикав мої сідниці так щоб моє вологе лоно могло легко торкатися його збудженого органу, його член гладив мене ззовні, торкаючись набухлого клітора. Він підхопив мене і відніс на руках у ліжко, я навіть не могла думати про те що моє мокре волосся залишить слід на простирадлі. переді мною Кріс який був моєю мрією, яка здійснилася, він був неймовірно гарним, не залежно від обставин. 

- Ти ж не збираєшся втекти після того, як в нас буде секс цього разу?

  - Дуже смішно.

Я закотила очі та опустила ноги так щоб торкнутися підлоги, я підвелася, і коли він дивився прямо мені в очі та обійшла його, наче збираюся зробити з ним щось, про що я пошкодую, але нам буде приємно. Він відчував наростальну напругу між нами, і вирішив не зупиняти мене.

- Ти ж знаєш, що я погоджуся на все що ти захочеш?

- Чому?

- Анно, бо я належу тобі, ти полонила мене, з того самого моменту, як я тебе побачив в клубі. Моя душа належить тобі.

- Я теж тебе кохаю, Кріс. Я хочу, щоб ти здійснив свою погрозу..

Він посміхнувся, наче очікував що я це скажу, і буду прости про те, щоб він змусив мене кінчити. Він став на коліна, я запустила руки в його волосся і закинула ногу йому на плече. Він уважно дивився в мої сповнені бажання очі,  його пальці ковзну всередину й він почав рухати ними у такт моєму збитому серцебиттю. Я застогнала та закинула голову, мені було цього мало я хотіла, щоб його вправний язик допомагав руці, і я кінчила від неймовірного блаженства. Я важко дихала, але вже була готова до того, щоб благати Кріса, про потрібну розрядку для мого палкого лона, яке вже не змозі стримувати свої бажання.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍