Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Бойовики » Твоя перша остання брехня 📚 - Українською

Харлан Кобен - Твоя перша остання брехня

2 856
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Твоя перша остання брехня" автора Харлан Кобен. Жанр книги: Бойовики.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:

Ніхто її не обшукував — чого б їм це робити? Вона була жертвою. Спочатку всіх турбувало, чи не поранена вона і де вбивці. Метушня себе виправдала. Вона була готова викинути сумочку — там не було нічого, крім зброї, але, зрештою, такої потреби не виникло. Вона просто носила її з собою й принесла додому. Знаряддя вбивства кинула в річку. Повернула бійчик на місце в зареєстрованому «Smith&Wesson», повернула його назад до сейфа. Саме його брав на перевірку Кірс.

Майя знала, що балістична експертиза підтвердить, що вона не винна, і заплутає поліцію. Джо та Клер убили з однієї зброї. У Майї було непорушне алібі на смерть Клер — вона служила за кордоном, тобто вона ніяк не могла застрелити нікого з них. Їй не подобалося те, що вона провела двох невинних, Еміліо Родріґо та Фреда Кейтена, через поліцейську тяганину, але один із них справді мав зброю. Вона також знала, що її заява про лижні маски на них не дозволить їх звинуватити. Вони ніколи не сядуть за цей злочин.

У порівнянні з тим, що вона вчинила в минулому, такими супутніми втратами можна було знехтувати.

Справа заплуталася настільки, що її неможливо розв’язати, чого вона й хотіла. Клер убили, а її вбивцю покарано. Кінець. Це було своєрідне правосуддя. Майя не знала всього, але достатньо. Вони з дочкою в безпеці.

А тоді те відео з прихованої камери знов усе змінило.

Зі свого місця у вітальні Майя чула, як під’їхало авто. Вона лишалась у кріслі. Відчинилися передні двері. Вона чула, як Джудіт скаржиться, наскільки вечір видався нудний. Ніл був із нею, Керолайн теж. Вони увійшли до вітальні втрьох.

Джудіт увімкнула світло й голосно видихнула.

Майя сиділа спокійно.

— Господи, — сказала Джудіт. — Ти налякала мене мало не до смерті. Що ти тут робиш, Майє?

— Лезо Оккама, — сказала Майя.

— Перепрошую?

— З кількох гіпотез слід обрати ту, до якої робиться найменше припущень, — усміхнулася Майя. — Якщо коротко, то найпростіша відповідь зазвичай найімовірніша. Джо не пережив стрілянину. Ви просто хотіли, щоб я в це повірила.

Джудіт подивилася на своїх дітей і повернулася до Майї.

— Це ви влаштували той трюк із прихованою камерою, Джудіт. Розповіли родині Рози, що я вбила Джо, але довести це неможливо. Тож вирішили трохи трусонути це дерево.

Джудіт навіть не намагалася нічого спростувати.

— Якщо я це і зробила, що з того? — її голос був чистою кригою. — Немає законів проти спроб спіймати вбивцю, правда ж?

— Нічого такого, про що я знала б, — погодилася Майя. — Звісно ж, я від початку про це думала. Ви маніпуляторка. Ви всю свою кар’єру займаєтесь обманом розуму.

— Це психологічні експерименти.

— Семантика. Але я бачила, як Джо помер. Я знала, що він не може бути живий.

— Але ж там було темно, — сказала Джудіт. — Ти могла помилитися. Ти ж якось обдурила Джо, змусила його прийти на те місце в парку. Він теж міг тебе обдурити. Поміняти твої кулі на незаряджені. Щось таке.

— Однак він цього не зробив.

Ніл відкашлявся.

— Чого ти хочеш, Майє?

Жінка проігнорувала його, не зводила очей із Джудіт.

— Навіть якби я не купилася на те, що він живий, якби не зламалася під тиском і не зізналася, ви знали, що я якось відреагую.

— Так.

— Я б зрозуміла, що зі мною граються. Почала б шукати. Можливо, десь зробила б неправильний крок, і ви змогли б звинуватити мене у вбивстві. Я б спіткнулася де-небудь. До того ж вам треба було дізнатися, що саме мені відомо. І ви всі зіграли свої ролі в маленькому психологічному експерименті вашої матусі. Керолайн згодувала мені брехню про те, що їй здається, що її брати живі і що родина платить Кірсу. Усе сфабриковано. Але було стільки всього — камера, зниклий одяг, телефонні дзвінки. Будь-хто засумнівався б у своєму здоровому глузді. Я теж. Я би зробилася зовсім навіженою, якби навіть не розглянула можливість того, що я божеволію.

Джудіт посміхнулася їй.

— Чому ти тут, Майє?

— Хочу спитати у вас дещо, Джудіт.

Вона чекала.

— Звідки ви знали, що я вбила Джо?

— То ти це визнаєш?

— Звісно. Але як ви дізналися? — Майя подивилася на Ніла, тоді на Керолайн. — Керолайн, вона тобі не казала?

Жінка насупилась і розвернулася до матері.

— Я просто знала, — сказала Джудіт. — Мати завжди знає.

— Ні, Джудіт. Ви знали, що я вбила його, бо знали, що в мене є мотив.

Керолайн промовила:

— Про що це вона?

— Джо вбив мою сестру.

— Це неправда, — промовила Керолайн голосом розбещеної дитини.

— Джо вбив Клер, — сказала Майя. — І твоїй матері було про це відомо.

— Мамо?

Очі Джудіт палали.

— Клер крала в нас, — сказала вона.

Керолайн:

— Мамо…

— Більше того, Клер намагалася нас усіх знищити — ім’я Буркеттів, наш статок. Джо тільки хотів її зупинити. Він пробував домовитися з нею.

— Він катував її, — сказала Майя.

— Він запанікував, визнаю. Вона не розповіла йому, що зробила, не видавала інформацію. Я не виправдовую його поведінку, але все почала твоя сестра. Вона вирішила знищити цю родину. Ти, Майє, мусиш розуміти. Вона була ворогом. А ворога атакують на повну силу. Відбиваєшся, чим можеш. Без милосердя.

Майя відчула лють, однак не дала їй себе поглинути.

— Ви дурна, зла жінка.

— Гей, — то Ніл намагався захистити матір. — Годі вже.

— Ти не розумієш, так, Ніле? Ти думав, що Джо намагався захистити багатство родини? Що справа в «ЕАС Pharmaceuticals»?

Ніл глянув на матір так, що це лише підтвердило Майїні слова. Вона мало не розреготалася. Повернулася до Джудіт.

— Так вам Джо сказав, правда? Клер викрила ваші фармацевтичні махінації. Довкола тебе все почало занепадати, і ти, ти, Ніле, більше не міг довіряти матусиному плану. Ти запанікував і відправив за мною шибайголів. Хотів побачити, що я знала. Розповів їм про мій психічний стан. Сказав, що якщо вони скажуть, що на мене чекає Джо, то я — що? Зламаюся?

Ніл дивився на неї з неприхованою ненавистю.

— Принаймні ти станеш слабшою.

Джудіт заплющила очі.

— Яке безглуздя, — пробуркотіла вона.

— «Джо чекає». Так сказав той хлопець. І тут ти помилився, Ніле. Розумієш, якби за цим стояв Джо, якби він відправив людей за мною, він би точно розповів, що я буду озброєна. Ці хлопці того не знали.

— Майє?

То була Джудіт.

— Ти вбила мого сина.

— Він убив мою сестру.

— Він мертвий. Його не можна переслідувати. Але тут троє людей чули твої свідчення. Ми відкриємо справу.

— Ви

1 ... 71 72 73 ... 75
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твоя перша остання брехня», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твоя перша остання брехня"