Анна Алаіс - Прокляття некроманта, Анна Алаіс

***

Всупереч очікуванням, Нес-Ашшад доніс Суртаза до кімнати з черепами без жодних перепон, хоча тривожне відчуття чужої присутності супроводжувало його протягом всього шляху. Але визначити, де саме знаходився невидимий спостерігач, ліч не зміг. Втім, він не надто й зосереджувався на цьому — головною його турботою було акуратне утримування тіла Повелителя в повітрі та поєднання цього з максимально допустимою для безпечного пересування швидкістю. Нес-Ашшад навіть витратив кілька дорогоцінних секунд на роздуми щодо створення порталу, але відмовився через ризикованість. Живі взагалі не надто добре почувалися, подорожуючи крізь його портали, а Суртаз в поточному стані міг взагалі цього не пережити.

Біля дверей до кімнати Джерела відчуття чужої присутності зникло. Сталося це через потужну ауру магічного місця чи невідомий спостерігач відволікся на щось інше — ліч не знав. Легко штовхнувши одну зі стулок, Нес-Ашшад з надзвичайною обережністю направив обм'якле тіло до щільної пітьми по той бік, і лише після цього перелетів поріг сам.

Відсутність світла йому не заважала. Опустивши Суртаза на невисокий постамент в центрі приміщення поруч із порожнім місцем для тринадцятого черепа, він повернувся до столика біля дверей. Кімната з черепами традиційно використовувалася для проведення ритуалу здобуття посмертя. Тому все необхідне для нього лежало на звичних місцях — чотки з плоскими, схожими на монети штас-деаховими намистинами, невелика чаша з червоного каменю і прикрашений рунічним різьбленням кістяний кинджал. Ритуальні символи домів Мереодеш, Ар'яшанн і Шалластхадар.

Надівши чотки на кисть лівої руки та закріпивши кинджал на поясі, Нес-Ашшад обережно взяв чашу та попрямував до Повелителя. Опустився на підлогу навколішки, поставив чашу поруч з тілом, після чого розпоров одяг на правому боці Суртаза, щоб отримати доступ до рани.

Ритуал потребував крові, і ліч з роздратованим шипінням виявив, що краї рани вже зімкнулися. Повторне її розкриття могло призвести до небажаних наслідків.

— Перепрошую, Повелителю, так треба, — прошелестів ліч і швидким рухом кістяного кинджала надрізав зап'ястя некроманта. Після цього — звісив руку Суртаза з постаменту і підставив під неї кам'яну чашу. Повелитель лише тихо застогнав, але не ворухнувся і не розплющив очей.

Кров текла неохоче. Значно повільніше, ніж хотілося б лічу, але її й не потребувалося надто багато. Нес-Ашшад не вперше проводив ритуал і точно знав, скільки потрібно для накреслення двох рунічних символів — на лобі та на грудях. І поки кров повільно скрапувала до чаші, ліч плавним рухом розрізав одяг Суртаза від шиї до пояса, оголивши мертвотно-бліду шкіру. Відклавши кинджал, він взяв чашу і занурив до неї кістяні пальці.

Півхвилини, витрачені на акуратне креслення символів на лобі та посередині грудей.

Кілька секунд — для визначення розташування серця.

Швидкий та точний удар кістяним кинджалом між ребер.

Суртаз помер під розмірений стукіт дерев'яних бусин та монотонно повторюване лічем заклинання, що формувало його зв'язок зі світом Джерела.