Ліра Куміра - Приборкати дракона, Ліра Куміра

Схоже, нам доведеться поквапитися, інакше може з'явитися нова проблема.

- Рррирх, - почув у відповідь, побачивши, що дракон відступив на крок, схиляючи свою голову.

- Добре. Тоді ти маєш зазирнути всередину себе і побачити той зв'язок, що з'єднує обидва твоїх втілення в одне ціле. Допоможи їм прийняти одне одного, і поверни людську подобу, адже вона вимагає набагато менше витрат магічної енергії, - спробував пояснити Каменійському-молодшому послідовність дій, і буквально за хвилину почав помічати ті зміни, які відбувалися з хлопцем.

Звір спочатку труснув своєю потужною головою, після чого грізно рикнув, приступивши до вторинної трансформації. Мене завжди заворожувало це таїнство, і я вже не вперше спостерігав за тим, як юний дракон, який розправив свої крила, але не встиг пізнати радості польоту, знову повертався до людської іпостасі. І при цьому дивне відчуття розчарування витало в повітрі.

Але зараз все було інакше, Джулс виглядав упевнено, і навіть швидке перевтілення не змусило його переживати. Мій студент знав, що ще не один раз зможе відчути це почуття наповненості і єднання двох сутностей.

- Ваша Величносте, накажете забирати? - Мене відволік голос Аденійського, який з'явився у вітальні й одразу ж оцінив ситуацію, що склалася в будинку Четвертого Лорда.

- Так, цих у клітки. Я б хотів дещо пізніше перевірити. І ще... опитайте всіх свідків події, мені потрібні найдрібніші подробиці з приводу появи сутінкових тварюк. Я хочу знати, як вони відчули перевтілнення дракона. Здається, хтось покликав темних істот, і мені потрібен цей зв'язок, - баронет кивнув у відповідь, поспішивши віддати вказівки своїм людям.

Попрощавшись із Каменійським-молодшим, який вже обернувся, я призначив тому тренування на завтрашній вечір. А щойно я залишився один, як до мене підійшов начальник моєї охорони, мовчки простягнувши складений удвічі аркуш паперу.

Відкривши його, спробував вчитатися в рівні рядки, але видіння перед очима потекло, і я побачив нечітку картинку дракона, який рвався в небо. Ситуація здавалася критичною, і я практично шкірою відчув увесь той жах, що розплескався навколо. Це був хтось із молодняка... той, кому не можна не те що летіти, а навіть перебувати в іпостасі дракона довше, ніж потрібно, а отже...

- Карліне, швидко проскануй усіх спадкоємців, у нас проблема, - глянув на свого помічника, і той одразу дістав артефакт, який, здавалося, він завжди носив із собою.

- Віанрійські запросили допомогу, Лір Ільріх особисто домагається з вами зв'язку, - підтвердив моє передчуття капітан, дивлячись мені прямо в очі.

- Розберіться тут. І простежте за лірою Алісандрою, вона під твоєю особистою відповідальністю, а я зараз в особняк Третього Лорда. Думаю, пізніше мені знадобиться допомога. І ще... Перевірте всіх інших спадкоємців, схоже, це масове, і ми десь можемо не встигнути, - я вже активував портал, закінчуючи віддавати вказівки власній охороні.

- Буде зроблено, - почув віддалене, переміщаючись на заднє подвір'я доглянутої садиби одного з членів Ради.