Тарас Валерійович Березовець - Анексія: Острів Крим

І от римейк цього трагіфарсу під час анексії 2014 року. Як і в усі попередні рази, росіяни затоплювали непридатні, раніше списані військові судна. Ця спроба створити легенди про місто слави російських моряків, про те, що завдяки цим кораблям удалося врятувати бухту, наразі видавалася вже чистим фарсом.

Як повідомило УНІАН військове джерело в Севастополі, у ніч на 6 березня «російські військові вночі затопили раніше списаний великий протичовновий корабель „Очаков“ біля входу в озеро Донузлав, перегородивши вихід у море кораблям Південної військово-морської бази ВМС ЗС України»366. Дмитро Тимчук додав: «Уночі на озері Донузлав для перекриття фарватеру та блокування українських кораблів, які базуються в Новоозерному, росіянами були підірвані й затоплені ВПК (великий протичовновий корабель) проекту 1134Б „Очаків“ (у складі ЧФ з 1973 року) та рятувальне буксирне судно „Шахтар“ (у строю з 1985-го) зі складу ЧФ РФ. Наразі фарватер блокований. Очевидно, це було зроблено, щоби не допустити відходу українських кораблів до Одеси»367.

Заява держсекретаря США Керрі після переговорів із Лавровим була оптимістичною: «Ми домовилися продовжити дискусії з Росією, з українцями, щоби побачити, як ми можемо допомогти нормалізувати ситуацію й подолати кризу. Ці наміри є спільними для Росії, США, європейських країн та українців. Усі сторони погодилися, що важливо спробувати розв’язати проблеми шляхом діалогу»368.

Між тим міністр закордонних справ ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр лишився незадоволений зустріччю: «Спроби глав МЗС країн Заходу й Росії домовитися в Парижі про формування міжнародної контактної групи з урегулювання ситуації в Україні поки не привели до бажаного результату»369.

Українська ж сторона не втрачала надії на проведення переговорів із РФ: «Сьогодні день України в Євросоюзі. Прем’єр Яценюк і я в Брюсселі. Паралельно чекаємо з надією на розмови з Москвою»370.

Крім того, Андрій Дещиця підкреслює надзвичайно потужну й важливу підтримку з боку США: «Дуже була тверда підтримка [держсекретаря Джона. — Прим. ред.] Керрі. Мені здається, що його дуже зачепило особисто, що росіяни в такий спосіб поводилися. І він не міг знайти цьому пояснення».

На екстреному саміті лідерів Євросоюзу з обговорення ситуації в Криму Арсеній Яценюк заявив, що ситуація вийшла з локальних меж: «Це не лише українсько-російська криза. Це криза усієї Європи. Багато залежить від того, чи Росія готова зменшити напругу. <…> Ми закликаємо російську сторону відвести війська негайно. Ми потребуємо термінових, і я підкреслюю — термінових дій для розв’язання цієї проблеми»371.

Ще перед самітом президент Литви Даля Грибаускайте, ніби передчуваючи події, сказала, що поведінка Росії є небезпечною та непередбачуваною: «Ми на своїй шкурі відчуваємо поведінку Росії. Україна — наш сусід, цей регіон близький нам, і цей регіон став небезпечним. Бо тут ведемо мову не лише про Україну, а про весь Балтійський регіон також»372.

Президент Франції Франсуа Олланд запропонував свої варіанти розв’язання кримського конфлікту: «Якщо Європа буде єдиною, вона, видається мені, має вийти на таке рішення: тиск на Росію, зниження напруги й перехід до посередництва в інтересах України. Треба суттєво підтримати Україну в цей складний момент і, з іншого боку, чинити дуже потужний тиск на Росію, щоби перейти до дипломатичного рішення. У питанні тиску, безумовно, є можливість застосування санкцій. Для чого потрібен тиск? Не для того, аби вкотре посилити напругу, а для того, щоби відкрити дорогу до діалогу»373.

Уранці «аксьоновці» захопили центральний кримський офіс Партії регіонів. Заступник голови кримської парторганізації Володимир Осипенко через це поскаржився на дії свого прямого начальника Володимира Константинова: «Будівлю було захоплено в 4:30 ранку групою озброєних людей. Вони назвалися учасниками кримської „народної самооборони“. Усе пройшло досить спокійно. Якщо можна так висловитися, це було мирне збройне захоплення. Люди не в масках, їхні обличчя відкриті. На сьогодні будівлю вони звільняти не планують. На роботу нас не пускають»374. Увечері «самооборона» пояснить, що зробила це «для запобігання провокаціям»375.

Насправді ж це ніяке не захоплення офісу Партії регіонів. Сам Костантинов, керівник її кримської парторганізації дав команду поміняти прапори та вивіску в штабі. «Самооборона» Аксьонова робила це за погодженням з регіоналами Володимира Костантинова, і жодного конфлікту між виконавцями й охороною не було. І хоч, можливо, комусь ця театральна постановка видавалося гарною ідеєю, але в підсумку мала жалюгідний вигляд, особливо для самих сімферопольців, які чудово розуміли зв’язки між Аксьоновим, Константиновим і ПР.

Як стало відомо цього дня, Сергій Аксьонов напередодні на засіданні Радміну АРК дав доручення кримським мерам активно зайнятися пропагандою й закликав «роз’яснювати людям», що відбувається в Криму: «Я хочу, щоби кожен глава адміністрації й мер до понеділка надали план роботи з інформування населення — за допомогою яких ЗМІ, скільки зустрічей повинно пройти за певний час, який графік цих зустрічей»376. Активно проводити цю роботу слід було до 30 березня — дати призначеного кримськими сепаратистами псевдореферендуму.

Об 11:27 УНІАН повідомило про блокування штабу ВМС України: «Кілька хвилин тому до прохідної штабу, що на вул. Руднєва, під’їхали дві військові вантажівки „КамАЗ“, упритул біля КПП штабу стали 4 бійці зі зброєю й у повній екіпіровці, а попереду них, приблизно в 6 — 8 метрах, блокування проходу здійснюють представники загонів „народної самооборони“. Крім того, 2 озброєних бійці без розпізнавальних знаків стоять біля воріт штабу. Заблокованими залишаються Севастопольська (найбільша) і Стрілецька бухти. Севастопольську бухту з північного боку, де стоять українські корабель управління „Славутич“ і корвет „Тернопіль“, заблокували 4 російські кораблі й судна. Стрілецьку бухту блоковано виставленими сьогодні спеціальними суднами ЧФ РФ буями. До цього вихід-вхід із бухти блокували судна й корабель ЧФ РФ»377.

Начальник управління пропаганди Головного управління по роботі з особовим складом ЗСУ капітан 1-го рангу Андрій Коренько так згадує події того дня в Севастополі, очевидцем яких він став: «У зв’язку з тим, що більшість українських каналів з 1 березня в Криму були незаконно відключені, їхнє місце зайняли російські телеканали, які безальтернативно насаджали кремлівський погляд у свідомість кримчан. Керівництвом Генерального штабу Збройних Сил України було прийнято рішення направити групу журналістів провідних українських каналів у Севастополь, безпосередньо в штаб Військово-Морських Сил України та дати для світової спільноти неупереджений репортаж з місця подій.