Інгеборг Бахман - Пора серця. Листування

Я про Вас дуже часто думаю, дуже часто думаю про Ваші вірші

Жизель

219 {949} Жизель Целан-Лестранж до Інґеборґ Бахман, Рошфор-ан-Івелін, 30.7.1958

Ле Мулен{950}

Рошфор-ан-Івелін

30-го липня 1958 р.

Ма chere Ingeborg, …

Моя дорога Інґеборґ,

я дуже Вам дякую за такого люб’язного листа{951}!

Мені було насправді надзвичайно приємно познайомитись з Вами, і я дякую Вам за те, що Ви приїхали до нас у Париж{952}.

Я хочу побажати Вам гарного літа, багато сонця, дуже багато хорошої праці, а також чогось дуже ніжного для Вашого серця. Чи смію Вам побажати цього?

Доки ми знову розпочнемо працювати в Парижі, усі ми — Пауль, Ерік, великий м’яч і я — поїхали на два тижні на село. Пауль вудить щук, Ерік бігає за метеликами, а я дивлюсь на обох.

Як і Вас, події на Близькому Сході{953} нас дуже стурбували, ми так бажаємо дещо більше спокою у світі. Та чи справді можна на це сподіватися?

Я часто думаю про Вас, надіюся, що ми незабаром знову побачимось, і що Ви напишете нам про себе. Навколо нас так мало друзів!

Жизель.

Ви навіть не знаєте, наскільки я подивляю Вашу добру французьку! Для мене це справжня радість, що Ви так володієте моєю рідною мовою.

220 {954} Жизель Целан-Лестранж до Інґеборґ Бахман, Вальд ім Пінцґау, 13.6.1959

Готель Вальдервірт

ВАЛЬД ІМ ПІНЦҐАУ{955}

(Зальцбург)

Австрія

13-го червня 1959 р.

Ма chère Ingeborg, …

Моя дорога Інґеборґ,

пишу коротко, щоб сказати, що ми про Вас багато думаємо. Нас засмутила звістка про те, що Макс Фріш{956} почувається ще не зовсім добре. Маємо надію, що незабаром у Вас будуть для нас кращі новини, і що Ви обоє гарно проведете відпустку, сповнену сонцем і доброю працею.

Від усього серця вітаємо Вас, від усього серця

Жизель

221{957}Інґеборґ Бахман до Жизель Целан-Лестранж, Цюрих, 17.(?).11.1959{958}, незакінчений начерк листа

Кірхґасе 33

Цюрих / Швейцарія

Ма chère Gisèle,

Моя дорога Жизель,

я звертаюсь до Вас у розпачі після Паулевого листа{959}, і навіть не знаю, чого маю у Вас просити. Я так добре розумію його, і водночас мені видається жахливим, що мій лист{960} виявився таким лихим, однак я була в такому сум’ятті, коли писала його, хто може зрозуміти це краще, ніж Ви, а тепер це крає мені душу ще більше. Я не знаю, як маю жити в такому стані, відштовхнута, я ж бо не знала, як маю поводитись, щоб не зрадити Макса і не втратити Паулевої довіри{961}, і, що найгірше, я вже більше не знала, чого хоче від мене Пауль.

Я могла б пояснити причини, сукупність обставин, які випливають також із образи, однак для цього тепер не слушний час, цей час насамперед неприйнятний для Пауля. Жизель, я хочу сказати Вам, що я не знесу вже цього віддалення та відторгнення — чи Ви гадаєте, що я заслужила його, я не знаю, куди заведе мене все це… якщо тільки Ви ще вагаєтеся, Жизель, не відповідайте мені, якщо не можете зробити цього, та пошліть мені коли-небудь слово надії, що загалом це моя помилка… Ваше місце — біля Пауля, і я мушу надавати перевагу тому, що він у Вас більше впевнений, аніж у мені

…в якому оціпенінні… коли я знову стану для Пауля видимою, якою була, як мені видавалось, завжди, та, можливо, це для нього ніколи не мало жодного значення.

Я тільки Вас прошу, якщо це для Вас можливо, передайте йому до Дня народження невеликий пакуночок{962}, який я надішлю цими днями.

222 {963} Інґеборґ Бахман до Жизель Целан-Лестранж, Цюрих, 20.12.1959

Кірхґасе 33

Цюрих, 20 — 12 — 59

Ма chère Gisèle, …

Моя дорога Жизель,

можливо, Ви знаєте{964}, що я хотіла Вам написати листа й просити Вашої допомоги, коли була останнього місяця в такому великому розпачі. Однак, по суті, я дуже хочу, щоб тільки Ви зносили біль та клопоти Пауля, і я знаю, що все це вимагає усієї Вашої великої й гарної сили. Отож, мені залишається мало що ще сказати — однак я маю, як і раніше, більше довіри до Вашої сили та Вашої присутності, аніж до всіх слів, аніж до всіх листів. Дружби ніколи не стане, щоб допомогти Паулеві в його біді, щоб звільнити його від усіх підозр, там, де вони безпідставні, проте стане