Юлія Бонд - Майбутній мій, Юлія Бонд

42

Олег

Я не зводжу пильного погляду з малої У її блакитних очах палахкотить вогонь, варто нам зайти у vip зал "Columbus". Сучасний класичний дизайн у вигляді елегантних меблів з натурального дерева, дорогий текстиль та декор у корабельній тематиці.

– Тут чудово, Олегу, – захоплено каже крихітка, тримаючи мене під руку.

– Дуже радий, що тобі подобається.

Ми сідаємо за столик. Офіціант відкриває пляшку "Шевальє Монраше" і розливає по келихах. Ми цокаємося, дивлячись один на одного. Марія весь час кидає у мій бік допитливі погляди, але я тримаю себе в руках, до останнього зберігаючи інтригу.

– Тобі дуже пасує це кольє із сапфірами. Воно підкреслює твою красу і відтінює колір очей.

– Олегу, – простягає Маша, бентежачись від моїх компліментів. – Ти вганяєш мене в фарбу. Де мій Сокіл? Куди ти його сховав?

– Я перестав тобі подобатися, Тарновська?

– Смієшся? Не перестав. Зовсім не перестав. Просто я звикла до тебе іншого.

– Якого “іншого”? – Я точно знаю, що хоче сказати моя дівчинка, але продовжую грати з нею. Мені подобається викликати рум'янець на її щоках.

– Іншого. Зараз ти надто ніжний, романтичний. Ну не знаю, як ще сказати. Ти зараз інший, розумієш?

– Значить, мені здалося, коли ти говорила про романтику. Так, Маріє?

– Говорила, але я й подумати не могла, що все виявиться настільки милим. Я задихаюсь від щастя, Олегу.

Усміхаюсь, слухаючи радісний голос дівчинки. Вона заслужила набагато більше, ніж думає. Вона – промінчик світла у моєму темному серці, а це дорогого варте.

– Потанцюємо? – Я підходжу до Марії та простягаю їй руку, коли нас оточують саксофоніст з гітаристом.

– Потанцюємо, – озивається мала, довірливо кладучи свою руку на мою долоню.

Звучать перші акорди Dave Stewart & Candy Dulfer "Lily Was Here". Я обіймаю дівчинку за талію, стискаючи пальці в замок, а Маша обхоплює мої плечі обома руками. Ми ритмічно рухаємось у такт музики, не відриваючи погляду один від одного. Я не перестаю посміхатися, щиро радіючи з усього, що відбувається з нами зараз.

– Ти готова? – Шепчу на вухо Марії.

– До чого?

Я посміхаюся, розуміючи, що дівчинка вдає, ніби ні про що не здогадалася. Це дійсно бавить.

Опускаюсь на одне коліно і дістаю з кишені піджака оксамитову коробочку. Відкриваю її, представляючи на огляд платинову каблучку з діамантами.

– Маріє, ти готова сказати мені "так"?

Притискаючи долоні до обличчя, Маша хитає головою. По її рум'яних щоках стікають сльози. Вона затримує подих, дивлячись на мене очманілим поглядом.

– Ти готова пройти зі мною через вогонь та воду? Готова стати Соколовською?

– Так, – простягає мала тремтячим голосом.

Я підводжусь і одягаю на тоненький палець обручку. Маша спостерігає за мною, а потім чіпляється за мою шию руками, притягуючи до себе. Ми сплітаємось язиками, мучачи вуста один одного. Я встромляю в її рот поцілунок за поцілунком, жадібно хапаючись пальцями за потилицю. У крихітки підкошуються ноги, але я не дозволяю їй впасти, підхоплюючи у свої обійми та відриваючи її тіло від підлоги.

– Олегу, – шепоче мала. – Я так тебе кохаю. Боже, як же сильно я тебе кохаю.

– Я тебе теж кохаю, моя маленька дівчинко.

***

Цього вечора нас накриває пеленою пристрасті прямо в машині. Ми не встигаємо доїхати додому та просимо водія піти погуляти, коли наполегливі торкання переходять у хворобливе бажання розрядки.

Дівчинка підіймається зверху мене, широко розсовуючи ноги убік. Її пальчики тягнуться до моєї ширинки. Маша гладить напружений член, окреслюючи його контур. Я приспускаю бретельки на її сукні, оголюючи малу.

Я захоплююсь красою її грудей та твердими пипками, які затискаю між пальців. Мучимо губи один одного, поки руки поспіхом знімають одяг. Я задираю сукню до пояса і відводжу трусики убік, торкаючись пальцями вологих складок, а Маша порається з блискавкою на моїх штанах.

Крихітка глибоко насаджується на мій член, а я штовхаюся вперед, допомагаючи дівчинці. Маша опускається, потім підіймається, точно трахає мене. Я стискаю її дупу, встромляючи в шкіру пальці. Дівчинка хижо посміхається, нависаючи наді мною. Вона обпалює мій язик своїм поцілунком, прикушує губи. Ми важко дихаємо, покриваючись краплями піта. Я не можу насититися її жадібністю. Вона маленька німфоманка, що виснажує мене до тремтіння в колінах.

Облизав палець, тягнуся до тугого кільця. Гладжу її анус, спостерігаючи за реакцією. Маша широко розплющує очі, але не зупиняє мене, коли я натискаю пальцем, а потім повільно заходжу. Вона така тісна там усередині, що я мимоволі зітхаю. Прокручую палець, а потім кілька разів штовхаюся всередину, і Маша голосно кричить, стискаючи мій член своїми спазмами.

Я піддаюся вперед і кінчаю слідом за нею, рясно виливаючись усередину піхви.

***

Ми продовжуємо жити в моєму будинку на Таїрова. Дівчинка повертається до університету, а я поринаю в роботу, намагаючись надолужити втрачений час. За останні десять років я не дозволяв собі на відпочинок навіть зайвого дня, але з появою Марічки дозволив собі не з’являтися на роботі протягом десять днів.

Я сиджу у своєму офісі, переглядаючи звіти за останній місяць. П'ю з чашки еспресо, дивлячись на годинник. Мене шалено тягне до Маші. Я настільки звик бачити поруч із собою крихітку, що не витримую і дзвоню їй на мобільний посеред робочого дня. Три години. У дівчинки вже мали закінчитися пари.

Серце стискається, коли оператор відповідає, що абонент недоступний. Я набираю охоронців, яких приставив до Марії.

– Чому у Маші вимкнено телефон? – нервово барабаню пальцями по столу, ледве стримуючи свої пориви накричати.

– Босе, тут така справа. Ми обійшли весь університет, опитали всю групу, але...

– Що "але"? – Вибухаю я.

– Маша кудись зникла. Її ніде немає і з універу вона точно не виходила. Ми цілий день чекали її біля центрального входу, як ви наказали.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно