Самовидець - ЛІТОПИС САМОВИДЦЯ

з стыдом в свояси ретироватися, а козаки от неисповідимо нужной осады уволнившися, Богу благодареніе воздали и приписали тое войско монаршему счастію». (Цей уривок також дослівно можна знайти в «Короткому описі Малоросії»).

** Починається четверта рука.

6 У сп. Судієнка: «знаємо, и там гулял».

7 Дальшого повідомлення про повернення козацьких військ з-під Тавані і Казикермена немає в сп. Судієнка (також у вид. Бодянського). Після цих рядків у сп. Судієнка (і у вид. Бодянського) розповідається про обрання на польський престол Августа Саксонського: «Того ж року короля й польского» і т. д.

8 У сп. Судієнка: «внівець спустошили».

й, оставивши свої дворы, великим тумултом войска 1 усю зиму пустошилы оного гетмана литовского Сапіги маетносты, шукаючи его, жебы згубыти.

1 У сп. Судієнка: немає «великим тумултом войска».

РОКУ 1698*

Зараз навесні войска скупившися московскіе з нашимы, тоест з гетманом Мазепою, пойшли под городки на Низ й там укгрунтовали Казикермен й Тавань и там літовали, маючи з татармы подчас потребу, а межи Пречистимы повернули ку городам, осадивши Казикермен й Тавань людмы военнимы 2.

** Того ж року его царское величество Петр Алексіевич бил бытностію своею у місяці юні у Відню у цесара христіянского, где оного барзо приймовано з великим коштом, як царя, и почесть вираживано великую, где свої річи монаршиї отправивши, повернул щасливе. Того ж часу и в Липску бил 3 и в иних городах німецких и видівся з королем полским Августом, и краем литовским на Смоленско у свою землю Московскую на столицю приехал перед святим Семионом днем 4.

А войска московскіе и козацкіе з гетманом Мазепою, збудовавши Казикермен город, маючи килка утарчок з татари и з войсками турецкими, и зоставивши люду спотребу в Тавани и в Казикермени московского и козацкого, повернули на Україну в місяці септеврії.

Его царское величество, приехавши 5 на Москву, чинил росмотр межи бояри и стрелцями, которіе ся были збунтовали в небитности его царского величества на Москві и отступили своїх старших, которіе били зоставлени от граници шведской, и прийшли без указу под город Москву, и то задля яких бунтов, що ся на них перевело и сами признали на себе. И так по указу его царского величества полъчварти тисячи велено повісить, и по усіх улицах и по дорогах повішано, которих не казано ховати 6.

А сам его царское величество до Вороніжа зехал ку Дону, где судна морскіе готовано, и там до Рождества Христова змешкал. 162

* У сп. Козельського за цей рік вміщено таке: «Року 1698. Войска московские, скупившися з гетманом Мазепою, укгрунтовали Казикермен и Тавань. Того ж року его царское величество у Відню бил у цесара христианского. Того часу и у Липску бил і в инних городах німецких и виділся з королем полским».

За 1699 р. у сп. Козельського немає жодного рядка.

2 У сп. Судієнка інший порядок слів: «а межи Пречистимы, осадивши Казикермен и Тавань людьми военными, повернули к городам и в доми поприходили».

** Починається третя рука.

3 Там же: «был в Липску».

4 У сп. Судієнка: немає «днем». Далі немає оповідання про повернення гетьмана Мазепи з козаками з-під Казикермена.

5 У сп. Судієнка: «скоро за прибытіем».

6 Там же: немає «которих не казано ховати».

* Починаючи з наступних рядків аж до 1700 р. сп. Іскрицького відрізняється від сп. Судіенка. У сп. Іскрицького події 1699 р. з’єднані в одне ціле з подіями попереднього року. У сп. Судіенка опис подій з 1698 і 1699 р. подано окремо, як у «Короткому описі Малоросії». Ось текст списку Судієнка: «Того ж року дорожнета великая была в хлібі. Того ж року в Чернігові архієпископ Иоан Максимовичь поставлен.

Року 1699. Турки с великим государем царем Петром Алексіевичем на тридцять, а с цесарем и королем польским на двадцать літ примирилися. И Камянец Подольскій королеві польскому турчин сентября в 13 день отъдал в прежнее владініе.

Того ж року на Москві чин стрелецкій отставлено за їх бунты: одних вытраченно, вывішанно, а ліпших в салдати поверстано, а инных у силку зослано, — и такій гнів был на їх царскій, же кильком сам головы постынал; а з дворов боярских кабельных слуг у салдати побранно и из маетностей монастырских и боярских з двадцяти пяти салдата выставливанно зо всім нарядом, оружем, харчею и одежею.

Того ж року войска козацкіе покоя ради никуда не ходилы, но в доміх пробували, на войну же з шведом только заводилися».

Где 1 и гетман Мазепа ездил 2 за указом царским и повернул на свята рождеетвенскіе до Гадячого, а его царское величество в Москву. Где прибувши, на Москві, тот труп, що стрелцов вішано, росказал, позбираючи, ховати у землю, але инних многих казал потратити за тую вину, — а тая вина тих стрелцов 3, же в небитносты его царского величества на Москві, хотіли иного царя наставляти и німчинов всіх вибити. А вступивши в пост великий, знову до Вороніжа пойшол, и войска многіе туда поспішали — московскіе и німецкіе, которих много затягових на Москву прийшло из жонами 4, а найболшей задля водного 5 походу на окрентах, яко знаючихся на том военом походу, жеби при них и московский люд призвичаїлся *.

Того ж року з турчином почали зачинати згоду цесар християнский и король полский, его царское величество и виправили послов до турчина, и войска у дворах зоставали — ускромилася война на усі сторони, але теж был на Україні, иле волости и немал усюди дорожнета была, тилко з Сівери додавали збожа, хочай дорого, а у Кіеві жита дойница по пять золотих была.

Того ж року, септеврія 13, турчин Камянец Подолский отдал королеві полскому Августові, учинивши згоду на літ двадцять два.

Того ж року на Москві чин стрілецкий оставлено за їх