Дмитро Анатолійович Жуков - Небо над Іраном ясне

        Мій заповіт нинішнім і майбутніми міністрам полягає в наступному. Крім того, що ваше життя і життя всіх службовців міністерств забезпечується з коштів народного бюджету і ви повинні служити народу, особливо знедоленим, і того, що заподіяння незручностей людям і дії всупереч своїм обов'язкам і переконанням є гріх, який викликає гнів Всевишнього, вам потрібна ще й підтримка народу. Саме за підтримки народних мас і знедолених класів була досягнута перемога, шах був вигнаний з країни і був покладений кінець його влади над її багатствами. І якщо ви позбудетеся народної підтримки, то вас повалять так, як був скинутий деспотичний шахський режим, а ваше місце займуть гнобителі. Виходячи з цієї очевидної істини, ви повинні намагатися завоювати народну прихильність і утримуватися від грубої, неісламської поведінки по відношенню до людей. І саме тому я раджу нашим майбутнім міністрам внутрішніх справ проявляти обережність у виборі губернаторів провінцій. Вибирайте гідних і заслужених людей з числа правовірних і відданих ісламу, тих, хто розумний і здатний знаходити спільну мову з людьми, з тим, щоб у країні запанував мир і спокій. Необхідно пам'ятати, що хоча кожен міністр несе відповідальність за ісламізацію і налагодження справ у відповідних областях діяльності, деякі міністри мають особливі обов'язки в цьому відношенні.

        Наприклад, міністерство закордонних справ, яке відповідає за роботу посольств в інших країнах. З перших днів після перемоги революції я звертав увагу міністрів закордонних справ на те, що наші посольства це частина шахського апарату, і давав поради щодо того, як зробити їх відповідними новому ладу Ісламської Республіки. Однак деякі з них або не могли, або не хотіли робити позитивні кроки в цьому напрямку. Однак зараз, коли пройшло вже три роки з дня перемоги революції, якщо нинішній міністр закордонних справ займеться цією проблемою, є надія, що при його належних зусиллях і бажанні згодом вона може бути вирішена. І мій заповіт міністрам закордонних справ, нинішньому і майбутнім, полягає в наступному. На вас покладено дуже великі і серйозні обов'язки як щодо перебудови і поліпшення роботи міністерства і наших посольств, так і по відношенню до здійснення зовнішньополітичного курсу, збереження незалежності, відстоювання інтересів країни і підтримки добрих відносин з тими державами, які не прагнуть втручатися у внутрішні справи нашої країни. Рішуче уникайте всього, що має хоч найменший натяк на встановлення залежності в чому б то не було. Ви повинні засвоїти, що залежність, якою б оманливою і обіцяючою тимчасові вигоди вона часом не була, обов'язково в кінцевому підсумку приведе країну до занепаду. Намагайтеся покращити відносини з ісламськими державами і пробудити їх правителів. Закликайте їх до єдності і союзу, і Господь буде з вами в цій справі. Мій заповіт народам ісламських держав: не чекайте, що хтось ззовні допоможе вам у досягненні вашої мети, тобто ісламу і реалізації його положень. Ви самі повинні піднятися на боротьбу заради цієї життєво важливої справи здійснення свободи і незалежності. Шановні улеми і богослови ісламських країн, закликайте уряди до того, щоб вони покладали кінець своїй залежності від великих іноземних держав і знайшли спільну мову зі своїми народами, і тоді перемога буде за вами. Закликайте народи до єдності і до того, щоб вони відмовилися від расизму і расової неприязні і протягнули руку братерства братам по вірі всіх національностей, бо великий іслам назвав вас братами. І якщо це братство по вірі зусиллями держав і народів за підтримки Всевишнього коли-небудь здійсниться, ви побачите, що мусульмани - це найбільша сила в світі. Хай настане той день, коли по волі Творця запанує братерство і рівність!

        Мій заповіт Міністерству ісламської орієнтації: завжди, особливо в даний час, що має свої специфічні особливості, поширюйте правду на противагу брехні і показуйте справжнє обличчя Ісламської Республіки. Звільнившись від впливу наддержав, ми зараз стали об'єктом пропагандистських нападок з боку всіх залежних від них засобів масової інформації.

        На жаль, більшість ісламських країн регіону, які відповідно до ісламу повинні були простягнути нам руку братньої допомоги, виступили проти нас та ісламу і, вставши на службу панівним державам, з усіх боків піддають нас нападкам. Наші ж пропагандистські можливості занадто малі, але ж ви знаєте, що сьогодні в світі багато що тримається на рекламі і пропаганді. Однак, на превеликий жаль, так звані пишучі інтелектуали, які схиляються до того чи іншого табору, не думають про свободу і незалежність всієї країни і свого народу. Їх амбіції, конформізм і зарозумілість не дозволяють їм хоч на мить замислитися і згадати про інтереси країни і народу, провести порівняння між свободою і незалежністю нинішньої республіки і колишнім тиранічним режимом, між гідним життям (яке, до речі, не виключає і того, що називається задоволеннями і комфортом і чого вони позбулися сьогодні) і тим, що вони мали при деспотичному шахському режимі, просякнутому залежністю, угодовством, захопленням і благоговінням перед розсадником морального розкладання, який ніс з собою несправедливість і гріховність. Я закликаю подумати і відмовитися від наклепу на нашу молоду республіку і в єдиному строю з народом і урядом брати участь своїм талантом в боротьбі проти деспотичних правителів і гнобителів. Здійснення пропаганди - завдання не тільки Міністерства ісламської орієнтації, а й обов'язок усіх учених, письменників і творчих працівників. МЗС повинен подбати про те, щоб усі посольства мали пропагандистську літературу і могли показати привабливий образ ісламу всьому світу, бо якщо іслам, скинувши з себе покриви, накинуті на нього противниками і тими друзями, які не розібралися в його вченні, постане в тому прекрасному вигляді, до якого у всьому закликають Коран і Сунна, то він завоює весь світ і його славний прапор буде майоріти всюди. Як гірко, що мусульмани, які володіють тим, що не має рівного в усьому світі, не тільки не змогли належним чином представити цю безцінну коштовність, до якої за своєю природою прагне кожна людина, але навіть нехтують нею, не знають її і біжать від неї.

        з) Одним з дуже важливих і доленосних питань є питання про навчально-виховні заклади, від дитячих садків до університетів. Оскільки ця проблема надзвичайно важлива, я дозволю собі повторити вже сказане. Наш знедолений народ повинен знати, що за останні півстоліття найбільш нищівні і смертоносні удари по Ірану та ісламу здебільшого виходили з боку саме університетів. Якби університети та інші навчальні заклади займалися освітою і вихованням молоді на основі ісламських, національних програм та інтересів країни, наша Батьківщина ніколи б не була поглинена Англією, а потім США і Радянським Союзом і