Ольга Обська - Як одружити короля?, Ольга Обська

— Так. Те, що мчало з верхніх сходів на мене, справді виглядало як чудовисько. Великі витріщені очі, рогата голова, довгий хвіст. Тепер я знаю, що це був всього-на-всього великий чунайський хамелеон. Я знайшов його опис в одній із книг. Вони вміють змінювати колір шерсті в залежності від настрою. Але той, якого я бачив у вежі, був рудим.

Хамелеон, що обріс шерстю? Отакої! Хоча чому дивуватися. Він же чунайський, а там холодно. Жити захочеш, та й обростеш.

— Я схопив підручники і швиденько втік. Але наступного дня ми з братом наважилися ще раз навідатися до вежі. Проте схованка вже була порожня, і ніякого чудовиська знайти не вдалося. Йон-Мартін розцінив мою розповідь як розіграш. Та я й сам за якийсь час став сумніватися, чи не привиділося мені.

Король тільки встиг закінчити розповідь, як на терасу знову зайшла прислуга — прибрати посуд. При цьому одна з дівчат несла на таці невелику скриньку.

— Вам просили передати подарунок, о, наймудріша, — вона поставила тацю на столик біля Ліди.

Подарунок? Чи не горе-наречений дає про себе знати? Ліда відкрила скриньку, сповнена скепсису, але коли побачила вміст, мало не підстрибнула від радості.

Не може бути!

Ох, оце так несподіванка!

Та вона навіть мріяти про таке не могла!