Євгеній Шульженко - Гра почалась, Євгеній Шульженко

Час йшов, діти почали виходити зі школи, шикуватись на лінійку. Всі одягнені тепло, у кожного невеликий рюкзак з перекусом та водою. Кожен тримав палицю, було видно й рогатку. У кого рогатка висіла на шиї, хтось засунув її до кишені штанів чи в в куртку. На поясі майже у кожного хлопця чи дівчини висів невеличкий мішечок з камінням для рогатки.

Діти виходили, потягувались. Хтось починав самостійно махати палицею. Деякі хлопці та дівчата розбивались парами, та наносили тренувальні удари, увертались, блокували. Деякі дістали рогатки, та пустили пару камінчиків в стіну чи за паркан, закривши одне око. До двору вийшла й Аліша. Спочатку вона побігла кудись в сторону, але потім різко повернулась та виконуючи довгі стрибкі, дісталась Мілани. Кішка збиралась йти на битву, хоча дівчина відмовляла її. Вона страшно боялась за свою тваринку, бо в цій бійці може бути все що завгодно. Кішку можуть затоптати, чи побити палками. Але Аліша навіть слухати не хотіла, а коли дівчина наполягала, то починала шипіти та показово відвертатись піднімаючи мордочку в образі.

То ж Мілана махнула рукою на Алішу. Вона доросла, хай сама вирішує. Та вже було стільки випадків, коли кішка вирішувала загальні проблеми, та знаходила виходи для дітей. Можливо, і цього разу вона має бути з усіма.

Як тільки пройшло пів години, двір школи був забитий дітьми племені Вітрів. Оскільки загальна чисельність дітей нараховувала вісімдесят вісім хлопців та дівчат, на війну йшли сімдесят п’ять дітей. Тобто, охорона Замку Вітрів складала тринадцять воїнів. Всі були проінструктовані. Ніяких прогулянок, відпочинку чи роботи по Замку. Дозорних не виставляють, на воротах не стоять. Як тільки Аліна з військом підуть до Імператорської Школи, охорона, що лишилась, має все закрити та бути на ґанку, чекати повернення племені назад.

Також проговорили, що якщо ніхто не повернеться, хоча це малоймовірно, або побачать ворогів, що йдуть до Замку Вітрів – закрити всі двері школи, закласти столами та стільчиками. Та тримати оборону до моменту, поки не прийде військо назад. В цілому, задача не складна. Треба дуже постаратись, щоб відкрити вхідні товсті двері або вибити двошарові вікна.

Ось по цій самій причині, армія племені Вітрів та її союзники мали з’явитись несподівано. Імператорська Школа теж має двері та міцні вікна. Якщо вони сховаються в самій школі та закриються там – дістати дітей буде дуже складно. І тоді вся ця атака не буде мати ніякого сенсу. Треба було діяти зранку, як зараз. Швидко, як запланували. Масово, як домовились з усіма.

 

Один з командирів підняв трубу та металевий прут над головою. Потім він почав бити прутом по трубі. Це був сигнал вишукуватись до кінця, полишити тренування та розмови. За хвилину всі діти стали на місця. Командири та ватажок вийшли вперед. Все було готове до початку

Всім доброго ранку! - привіталась Аліна, на що всі загуділи у відповідь, - Сьогодні дуже важливий день! Сьогодні ми прийдемо до Імператорської Школи та переможемо їх! - реакція була неймовірна, дівчата та хлопці затрусили палками та закричали, - Ми маємо діяти швидко, ми нападемо несподівано, тому ми маємо перемогти. В нас є союзники, - ватажок нагадала за провінції, які мають теж прийти на битву, - ми маємо схопити Люду та всіх командирів, якщо потрібно, будемо вибивати вікна та двері. Але ми не підемо звідти без перемоги! - діти знову підняли галас, та Аліна підняла руки вгору, - Ми - вільне плем’я Вітрів, і ми доведено всім, що нас не треба чіпати, бо ми дамо здачі!

Деякий час хлопці та дівчата трясли палками, вигукували переможні репліки. Армія була готова йти. Так і зробили. Аліна та командири повели військо до гаражів, де домовились розділитись та йти в бій. Охоронці Замку Вітрів швидко зачинили ворота, та пішли на ґанок, очікувати дітей додому.

Як тільки військо племені Вітрів дійшло гаражів, розділились на дві групи. Одну повела Аніта, другу – Мілана. Оскільки дівчина з кішкою мали трохи зачекати, йшли обережно та не поспішали. Їх вихід другий, головний напад був на Аніті. Пройшли розбиту дорогу між гаражами, пройшли пішохідний перехід та зупинились біля паркану покинутого автомобільного майданчику ще при звичайному часі, коли дорослі не спали. Мілана нервувала та рахувала хвилини. Аліша ж потроху підходила за куток, де відкривалась Імператорська Школа. Але не виглядала. Звичайно, на кішку не мали звернути уваги, але ризикувати вона не наважилась.

Десь мають вийти на позицію Зграя Вовків та два великих племені. Надії на плем’я Тойоти не було, тому про них і не думали. В цю мить Мілана в останнє глянула на сонце, порахувавши до п’ятнадцяти та махнула рукою своїм воїнам. Всі мовчки вишукувались по троє, підготували палки та чекали команди йти вперед. Ну що, Гра, тепер ти дійсно знервована?

Мілана та її військо побігли під парканом, вискочили за поворот та щодуху побігли в сторону воріт. Миттєво дівчина озирнулась по сторонам. Майданчики пусті, а от біля входу була запекла бійка. Але чому вони ще не вибили охорону? Аніта мала вже бігти до вхідних дверей. Але вони були на воротах. Невже, сьогодні Люда збільшила охорону?

Аліша бігла попереду, було видно її суровий погляд, вона була готова на все. Це було навіть трохи страшно, але Мілана все ж таки була рада, що кішка з нею. Військо командирки добігло воріт. Аніта та її воїни вже пробились всередину. Побиті хлопці та дівчата Імператорської Школи або сиділи збоку, або лежали без тями, проте більша частина дітей просто побігла до вхідних дверей. Ну що ж, вже просунулись трохи далі.