Тая Стрельцова - Чоловік з бонусом, Тая Стрельцова

Глава 3.1

— Неймовірно… — видихнула Ліка, дивлячись у небо.

— Що саме? — запитав Єгор, стоячи поруч і тримаючи її за руку.

— Все, — знизала плечима. — Тепер навіть зорі здаються неймовірними.

Він лише посміхнувся.

— Стільки років вже в Києві, а не знала, що тут є обсерваторія. Власне, я й не цікавилась… Подумалала навіть спочатку, що ти мене увечері в ліс тягнеш для якихось збочень… — скосила очі на Єгора.

— І не злякалась? Пішла все-таки! — розсміявся.

— А чого мені боятись? Я відвідувала заняття з самооборони. Це мене треба боятись! — трохи зухвало заявила Ліка.

— О! Дякую, що попередила! — з напускним побоюванням відповів Єгор.

Обоє посміялись. Відпили ще кави, яку Єгор завбачливо припас у термосі. Відставили стаканчики на багажник авто. Знову підняли очі в небо майже синхронно. Якийсь час просто мовчали.

— Дякую тобі, — тихо, але дуже щиро сказала Ліка.

— За що? — розвернувши її до себе обличчям, запитав Єгор.

— За це побачення, за емоції… Це найдивовижніше побачення із усіх, які в мене були. Тепер завжди згадуватиму цей вечір, дивлячись на зірки, — дуже чесно розповіла.

— Радий, що тобі так сподобалось, — обійнявши її, проказав майже торкаючись вуха. — Хоча не думав, що обсерваторія так вразить. Нічого ж особливого…

А от тут скривив душею. Чому? Мабуть тому, що не хотів показувати, наскільки Ліка його зачепила. Якось нераціонально, зовсім по-хлопчачому, аж смішно.

Але ж, якщо по правді, старався для неї. І щодалі — то більше. Уважно слухав, вивчав, що їй подобається, що ні. Піклувався, принаймні, наскільки дозволяла ця надзвичайно самостійна і незалежна дівчина. Старався зробити для неї щось приємне.

Та взяти хоча б це побачення при зірках! Скільки разів він дарував красуням «он ту яскраву зірку» десь з берегу Дніпра чи стоячи на балконі. А з Лікою діяти так стандартно, якби й хотів, то не дозволив би собі! Заморочився. Знайшов потрібних людей, щоб організувати цю екскурсію лише для їх двох, навіть без екскурсовода. І не було оцих «зірок з неба для найпрекраснішої»… Без пафосу і банального зваблення. Щиро, все від душі. Але, дійсно, дивовижно, тут з Лікою згоден на всі сто!

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно