Шекспір Вільям - Генріх V, Шекспір Вільям

Ваша величність, герцог— справді хороприй чоловік.

Король Генріх
Які ваші втрати, Флюелене?

Флюелен
Супротивник зазнав душе великих втрат. Порівняно великих. А герцог — їй-погу, він, гадаю, не втратив шодного солдата, крім одного, якого мають повісити за крадішку в церкві. Якийсь Пардольф, якщо ваша величність його знає. У нього все опличчя опсипане карпункулами, прищами, гулями та червоними плямами, гупи мало не сходяться з носом, а він у нього наче головешка — як не синій, то червоний. А тепер пропаде ніс, погасне й головешка.

Король Генріх
Ця кара жде кожного, хто вчинить такий злочин. Ми віддаємо суворий наказ про те, що в поході забороняється силою брати будь-що у селян, що за все слід платити, що жодного француза не можна ображати чи лаяти зневажливими словами. Бо коли милосердя і жорстокість змагаються між собою за королівство, то переможе радше великодушний гравець.

Сурма. Входить Монжуа.

Монжуа
Ви знаєте по одягу, хто я.

Король Генріх
Знаю. А що від тебе взнаю?

Монжуа
Слово мого пана.

Король Генріх
Яке саме?

Монжуа
Ось що сказав мій король: "Перекажи Гаррі Англійському, що, хоч ми й схожі на мерців, та насправді лише куняємо. Розважливість кращий воїн, ніж необачність. Скажи, що ми могли б відігнати його від Гарфлера, проте воліли зачекати, поки наша образа визріє у гнів. Тепер прийшла пора, і ми промовляємо владним голосом. Король англійський ще розкається у своєму бузумстві, збагне свою слабкість і дивуватиметься нашій терплячості. Через те хай визначить розмір викупу, що має відповідати нашим збиткам, утратам серед наших підданих і ганьбі, якої ми зазнали. Коли зважити все це, то його нікчемних засобів не вистачить, щоб розрахуватися з нами. Його скарбниця надто бідна, щоб відшкодувати наші збитки, його королівство надто малолюдне, щоб розплатитися з нами за пролиту кров. А щодо нашої ганьби, то навіть коли б він сам став перед нами на коліна, це була б надто мала й нікчемна плата. До цього додай наш виклик і, нарешті, скажи, що він увів в оману тих, хто за ним пішов, бо вони вже приречені на смерть". Таке послання мого короля й володаря, і мені доручено передати це послання вам.

Король Генріх
Скажи, герольде, як твоє ім'я?

Монжуа
Монжуа.

Король Генріх
Ти виконав доручення. Тепер
Назад вертайся. Передай державцю,
Я зустрічі у битві не шукаю.
Прямую до Кале. Хоч і не мудро
Відвертим бути з ворогом підступним,
За нас сильнішим, я не стану критись:
Моїх солдатів змучили хвороби,
І менше їх тепер. І хоч вони
Не гірші за французьких, та раніше,
Коли могли здоров'ям похвалитись,
Із них був кожен трьох французів вартий.
Одначе, що це я хвалюся? Певно,
Подіяло на мене так погано
Повітря Франції. Тепер я каюсь.
Іди й скажи своєму королю:
У викуп дам я власне тіло кволе,
Як доля зрадить нас. Бо військо наше...
Однак, дасть бог, похід ми свій продовжим,
Хоч хай вся Франція й її сусіди
Заступлять нам дорогу. Ось, візьми
(дає йому гаманець)
Собі за труд. А королю скажи:
Ми далі підемо, як нас не спинять.
А спинять — то напоїть вашу землю
Французька кров. Прощай же, Монжуа.
І хай володар твій розмислить — ми
Не прагнем зустрічі. А доведеться —
Ми бою теж не станем уникати.
Іди й скажи все панові своєму.

Монжуа
Я вдячний вам і передам послання.
(Виходить)

Глостер
Гадаю, зараз ще не нападуть.

Король Генріх
Усе в руках господніх, брате мій.
Тепер до мосту йдіть. Вже вечоріє.
За річкою поставимо намети.
А завтра вранці хай на нас рушають.

Виходять.

СЦЕНА 7
Французький табір під Азенкуром.

Входять конетабль Франції, Рамбюр, герцог Орлеанський, дофін та інші.

Конетабль
Тьху! Та кажу ж вам, кращого за мій панцер немає в цілім світі! Хоч би вже швидше світало!

Герцог Орл.
Панцер у вас чудовий, але віддайте належне й моєму коневі.

Конетабль
Це найкращий кінь у Європі.

Герцог Орл.
Коли б уже того ранку дочекатися.

Дофін
Герцог Орлеанський і великий конетабль ведуть мову про коней і панцери?

Герцог Орл.
У вас і те, й те краще, ніж у будь-якого принца.

Дофін
Яка довга ніч! А коня свого я не проміняю на жодного іншого, хіба що він мав би більше ніж чотири ноги, Ça, ha!* Він відскакує від землі, наче тенісний м'яч, набитий волосінню. Le cheval volant**, Пегас, chez les narines de feu***. На ньому я ширяю над землею, літаю, мов сокіл. Він мчить у повітрі, а коли торкається землі, вона співає. В його копитах більше музики, ніж у Гермесовій сопілці.
(* Атож! (фр.)
** Летючий кінь (фр.)
*** З ніздрів вогонь дихає (фр.))

Герцог Орл.
А масть яка — наче мускатний горіх.

Дофін
І мчить так, що аж дух перехоплює, немов від імбиру. Цей кінь не осоромив би самого Персея. Він увесь із чистого повітря й вогню. А важкі стихії — земля і вода — помітні лише тоді, коли він стоїть, терпляче очікуючи на свого вершники. Це справжній кінь, а решта — просто шкапи.

Конетабль
Справді, мій пане, винятковий, чудовий кінь.

Дофін
Це король скакунів, його іржання звучить, як наказ монарха, а його постава викликає повагу.

Герцог Орл.
Досить, кузене.

Дофін
Ні. Хто не віддає хвалу моєму скакунові від часу, коли починає співати жайворонок, і до тої години, коли ягня склепляє очі на ніч, той просто небагатий на розум. Ця тема безконечна, як море. Якби піски обдарувати хистом до красномовства, то кожна піщинка знайшла б що сказати про мого коня. Він гідний того, щоб його славив король, щоб на ньому скакав король королів і щоб увесь світ, забувши про свої справи, захоплювався ним. Я присвятив йому сонета, який починається так: "О чудо природи!"

Герцог Орл.
Я вже чув сонет із таким початком, але він присвячений чиїйсь коханці.

Дофін
Значить, автор узяв за взірець сонета, якого я склав на честь свого бойового коня, бо він — моя коханка.

Герцог Орл.
Вона добре виїжджена.

Дофін
Авжеж. У цьому й полягає перевага досвідченої й вірної коханки.

Конетабль
Вчора ви, здається, добре набили сідниці на тій коханці.

Дофін
А ви, мабуть, на своїй.

Конетабль
Але моя не була загнуздана.

Дофін
Мабуть, вона стара й покладлива, а ви гарцювали на ній, наче той керн ірландський, та ще й з голими ногами.

Конетабль
Бачу, ви добре знаєтесь на верховій їзді.

Дофін
Тоді послухайте, що я вам скажу. Той, хто скаче отак, забувши про обережність, може впасти в смердюче болото. Краще вже кохатися в коняці.

Конетабль
Я б радше погодився на сварливу бабу.

Дофін
У моєї коханки хоч волосся своє.

Конетабль
Тим самим довелось би хвалитись і мені, коли б моєю коханкою була льоха.

Дофін
Le chien est retourné à son propre vomissement, et la truie lavée au bourbier. Ти будь-що використаєш.

Конетабль
Я принаймні не використовую коняку як коханку. І не вживаю недоречних прислів'їв.

Рамбюр
Пане конетабль, що зображено на панцері, якого я бачив увечері в вашому наметі,— зірки чи сонце?

Конетабль
Зірки.

Дофін
Цього ранку декотрі з них можуть погаснути

Конетабль
На моєму небосхилі їх не забракне.

Дофін
Можливо, бо у вас їх і так забагато. А коли стане менше, це більше відповідатиме вашим заслугам.

Конетабль
От коли б ви скинули зі свого коня хоч трохи тих похвал, якими він так обтяжений, то він би швидше скакав.

Дофін
Я залюбки нав'ючив би на нього стільки похвал скільки він заслужив! Хоч би вже ранок! Проскачу цілу милю й устелю свій шлях англійськими головами.

Конетабль
Я такої обіцянки не даю, бо так можна й з дороги збитися. А от ранку теж ніяк не дочекаюсь. Кортить уже англійцям вуха нам'яти.

Рамбюр
Хто гратиме зі мною в кості на двадцять нолонених?

Конетабль
Перше треба власні кості цілими з бою винести.

Дофін
Уже північ. Піду приготуюсь до бою.

( Виходить)

Герцог Орл.
Дофін ніяк не дочекається ранку.

Рамбюр
Він жадає англійської крові.

Конетабль
Тією, що він проллє, не вп'єшся.

Герцог Орл.
Присягаюся білосніжною ручкою моєї дами, принц — хоробрий чоловік.

Конетабль
Присягніться краще ніжкою, вашій дамі буде зручніше розтоптати цю клятву.

Герцог Орл.
Він найдіяльніша людина у Франції.

Конетабль
Якщо гра — діяльність, то він завжди діяльний.

Герцог Орл.
Я ніколи не чув, щоб він комусь чинив зло.

Конетабль
Цього ранку теж не чинитиме, щоб не згубити свого доброго імені.

Герцог Орл.
Я знаю його як мужнього чоловіка.

Конетабль
А мені відомо про це від людини, яка знає його краще за вас.

Герцог Орл.
Хто ця людина?

Конетабль
Їй-богу, він сам мені про це говорив, ще й казав, що ні від кого цього не приховує.

Герцог Орл.
Бо й немає потреби. Ця його чеснота й так ні для кого не таємниця.

Конетабль
Присягаюся, що це не так! Ніхто не бачив її, крім його слуги. Дофінова хоробрість — мов сокіл під ковпачком: тільки його знімеш, і хоробрість наче вітром змітає.

Герцог Орл.
"Від ворога доброго слова не жди".

Конетабль
Я це прислів'я покрию іншим: "Дружби не буває без лестощів".

Герцог Орл.
На це я відповім, що: "І чорт має чесноти".

Конетабль
Влучно сказано! Бо в цім випадку ваш друг і є чорт. А ось вам у самісіньке око: "Чортові місце в пеклі".

Герцог Орл.
Ви краще знаєтесь на прислів'ях, але: "Дурень відразу всі стріли випускає".

Конетабль
Додайте: і не влучає, як оце ви.

Герцог Орл.
Ну певно ж, бо вам знову нічим стріляти.

Входить гонець.

Гонець
Великий конетаблю, англійці за півтори тисячі кроків від ваших наметів.

Конетабль
Хто визначав відстань?

Гонець
Пан Гранпре.

Конетабль
Відважний і вельми досвідчений дворянин. Коли б уже ранку діждатись! Сердешний Гаррі Англійський! Навряд чи йому цей світанок так само бажаний, як нам.

Герцог Орл.
Англійський король — жалюгідний дурень! Щоб вже зайти зі своїм тупоголовим воїнством у таку безвихідь!

Конетабль
Якби в англійців була хоч крихта здорового глузду, то вони вже давно повтікали б.

Герцог Орл.
Цього їм якраз бракує. Бо коли б їхні голови захищав панцер глузду, вони не носили б таких важких шоломів.

Рамбюр
Їхній острів — батьківщина хоробрих. Бульдоги в них надзвичайно сміливі.

Герцог Орл.
Цуцики недоумкуваті! Кидаються наосліп у пащу російському ведмедеві, і він трощить їхні черепки, наче гнилі яблука! Блоху теж можна хороброю назвати за те, що вона насмілюється снідати на губі у лева.

Конетабль
Що правда, то правда. Англійські солдати таки схожі на бульдогів.