Джон Вон Ейкен - Можливо все!

гаманця, «вибити» з них гроші чи послугу, їх весь час переслідують папараці, шанувальники, фетишисти й навіть агресивні маніяки. Вони постійно перебувають під тиском громадськості. Коли вони помиляються – весь світ знає про це. Чи справді це те, про що варто мріяти?

Так, усе нові й нові результати досліджень і матеріали про удачу поступово підводили мене до одного висновку: якщо удача й існує, то вона лише частково впливає на успіх людини. То що ж цей успіх гарантує?

Аналізуючи тонни статистики, біографії успішних людей та історії знайомих, я шукав у них хоч щось спільне. Чи варто вважати нещасливих людей безнадійно проклятими? Що привело успішних людей на вершину? Чи можна перейняти ці принципи для свого життя? Може, їх просто супроводжувала удача, якої мені не бачити?

Аналіз показав: усіх успішних людей об’єднувало принаймні вміння скористатися можливостями, що з’являлися, тоді як люди нещасливі не раз гаяли шанси, які підкидало їм життя.

Отже, я відчував, що йду правильним шляхом! «Вони всі скористалися можливістю, – думав я, – а потім можливості відкривалися їм знову? Чому? Бо одна можливість випливала з іншої! Використавши одну, вони мовби переходили на новий рівень (як у комп’ютерній грі!) – а там їх чекали нові шанси. Це значить, що їхня успішність не була такою вже об’єктивною і незалежною! Що допомагало їм рухатися вперед від однієї можливості до іншої? Бажання і вміння ними скористатися. Іншими словами – прийняти рішення і діяти!..»

Це було так захопливо – знаходити ниточки, які дають змогу керувати удачею!

«Але стривай, Джоне, – провадив я діалог сам із собою. – А як же дні, коли все йде якнайкраще: автобуси приходять вчасно, люди з тобою погоджуються, автомобільні затори розсмоктуються на очах, під ногами лежать загублені кимось гроші? Це ж справжнісінька удача, яка від тебе не залежить».

«Згоден, – відповів я собі. – Але все це стається, коли ти кудись їдеш чи йдеш? Коли ти вже щось запланував? Коли ти прийняв рішення і дієш? І навіть якщо ні – я не збираюся заперечувати феномен шансу або удачі (чи Божого благословення – називайте, як хочете)! Вони, безумовно, присутні. Але мені важливо інше: те, що я МОЖУ ВПЛИВАТИ НА БІЛЬШУ ЧАСТИНУ ПОДІЙ У МОЄМУ ЖИТТІ!

Так, хай я не всемогутній і не зможу гарантувати собі життя без будь-яких неприємностей. Але своїми діями я можу – як і успішні люди з усіх моїх досліджень – переходити на нові рівні життя, відкриваючи для себе нові можливості! Навіть якщо об’єктивна удача існує, Я СВОЇМИ ДІЯМИ МОЖУ ПІДВИЩИТИ СВОЇ ШАНСИ НА ТЕ, ЩО ВОНА УСМІХНЕТЬСЯ САМЕ МЕНІ!»

То до чого ж я прийшов?

На підставі всіх своїх досліджень я вивів власне визначення удачі, яке допомогло мені дуже багато чого досягти:

Ступінь успішності визначається нашим сприйняттям навколишнього світу і вибором, який ми робимо щодо кожної з можливостей, з якими стикаємося.

Виходить, що знайти удачу може кожен – важливо лише навчитися використовувати будь-яку нову можливість, тобто – робити правильний вибір! Й удача доступна всім нам – бо вибір є завжди!

На початку книжки ми говорили про те, що сьогодні ситуація у світі змінилася через економічну кризу. І багато людей шкодує, що вони не такі щасливі, як їм хотілося б. Але згадайте моє визначення кризи:

«Криза – це поворотний момент, коли компанії, їхні співробітники і керівники приймають рішення про можливості, що відкриваються перед ними».

По-моєму, воно дуже схоже на визначення успішності! Виходить, що криза – прекрасний привід підвищити рівень своєї удачі. Наше життя формується на підставі рішень, які ми приймаємо щодня, за будь-яких обставин.

Чимало людей не вірить у таку відповідальність за свою долю, вважаючи, що занадто багато в їхньому житті залежить від випадку.

Можливо. Але кожен випадок усе одно передбачає необхідність вибору – що з цим робити далі. Більше того, випадок – це, скажімо, виграш у лотерею. Це мало хто може контролювати, але й стається таке з людьми дуже нечасто. Якщо хтось каже, що йому постійно щастить, значить, він робить щось не так, як інші.

Яка моя головна думка?

Та, що ми контролюємо значно більшу частину свого життя, ніж звикли вважати.

Можливо, ви скажете, що половина вашого життя – це наслідки випадковостей. Але я з цим не згоден. Абсолютно непідконтрольними можуть бути не більше 10 % усіх подій вашого життя. А це значить, що 90 % всього життя підвладні вашому впливу! Але це залежить від того, як ви думаєте, які рішення приймаєте і які вчинки здійснюєте. Наприклад, просто зараз перед вами вибір: далі читати цю книжку чи покинути. Ви можете закрити її або спробувати сприйняти те, чим я намагаюся з вами поділитися, чи хоча б прийняти це до відома. Бо все, про що в ній говоритиметься, я переконаний, допоможе Вам на практиці віднайти контроль над своїм життям. (Це не так важко, як може здатися. І не так голослівно, поверхово й «пафосно», як багато хто звик вважати. Навпаки, це нескладно