Філін - По Нулях , Філін
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Через два тижні почалися канікули. Аня поїхала додому, в село. Дорога була довгою, мов її думки. В автобусі вона слухала музику і дивилася у вікно – минаючи ліси, поля, знайомі повороти.
На порозі її зустріла мама. Сльози на очах,руки, що пахли хлібом і полином. У хаті нічого не змінилось: ті ж рушники на стінах, книжки Марка, крики Соломії з двору.
Увечері вона сиділа біля грубки з чаєм. Раптом мама тихо сказала:
— Ти втомлена, доню. Ти стала дорослою. Але не забувай – тут ти завжди можеш бути просто дитиною.
І в ту мить Аня вперше за довгий час заплакала. Не від болю. А від полегшення...
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «По Нулях , Філін», після закриття браузера.
