Вадим Булава - Долина Крижаних Сліз, Вадим Булава

– Та знаю я це й без тебе. Просто є таке відчуття… Гм, забудь. Здалося, певно, а ті знаки… Ну я просто знайшов на стінах те, що мене завжди цікавило. Та книга врешті-решт доволі непогана. Що у цьому такого? Ви ж знаєте, що я завжди любив детективи. А тут, гм, можна було б знайти немало зачіпок, немало слідів… – Фред та Енн перезирнулися. Їхні посмішки дещо змінилися невеликим відсотком подиву.

– Зачекай, ти сказав "сліди"? – Загадково спитала Енн, – Можливо, ти не такий вже й жартівник. У твоїх словах щось є. Ходімо, їжу залиште поки. Це недалеко і ми скоро повернемося. – Ані Фред, ані Майкл не забажали довгих розпитувань, адже цікавість від цієї дивної розмови усе зашкалювала, тому, підвівшись зі своїх зручних місць, хлопці мовчки пішли за Енн. Тепер вже Майк здивовано слідкував за нею, не розуміючи до чого це все. 

– Скажи: ти що загіпнотизував її? Після твоїх слів вона немов занурилася у себе? І так глибоко, що навіть я не впізнав її, – Тихо сказав Фред. 

– Слухай, годі вже шукати якихось причин. Ти сам бачиш, що їх тут немає. Я й сам ніщо не стверджував. Я лише повідомляв ту інформацію, яку бачив.

– Гаразд. То чому ж тоді ти так змінився, побачивши ті знаки? Чому вона теж перестала бути схожою на себе у момент, коли почула ті твої слова про сліди?! – Фред крикнув заголосно, і Енн обернулася. 

– Чому так? Бо я теж дещо згадала, коли ми йшли сюди. Поглянь-но ліворуч. – Обоє синхронно подивилися у вказаному напрямку і побачили на снігу… сліди! Десятки, сотні слідів, що вели у сторону лісу. Але не це так здивувало компанію. У слідах майоріли якісь яскраво-зелені та блакитні краплі. Якщо відійти від головної дороги та світла ліхтарів, їхня яскравість починає вирізнятися все краще. 

По спинах усіх трьох пробігає холодне відчуття незнайомості того, що перед ними. Цей дивний погляд, який раніше був тільки у Майкла під час вивчання тих символів, передався усім трьом.

Перед ними було щось більше за таємницю, адже все, що вони вже побачили, було однією прелюдією до великої загадки. Занадто великої та заплутаної загадки…