Софія Кривцова - На крилах кохання, Софія Кривцова

Заходю в кабінет та сідаю на інше місце,Аліна сиділа з іншою дівчиною вони про щось говорили. Не звертаючи на це уваги я сіла за парту і почала слухати лекцію.

Після всіх пар я вийшла на вулицю,на мене вже чекав Артем біля своєї машини,я підійшла до нього.

-Ну що поїхали до мене. Артем відкрив мені двері машини і я сіла.

Коли ми їхали Артем спостерігав за тим як я слухаю музику в навушниках.

-Тобі подобається слухати музику? Запитав Артем.

-Так дуже подобається,без музики я не зможу заснути в потязі. 

Артем лише усміхнувся.

-Пам'ятаєш той день коли я підняв тебе на руки? 

Я починаю червоніти згадуючи той момент,це було у 8 класі але я пам'ятаю всі деталі наче це було вчора.

-Так пам'ятаю,для мене це було неочікувано. Але чому ти мене підняв? 

-Просто,мені не було що робити і я вирішив перевірити наскільки я сильний.

Доїхавши до квартири Артема,ми вийшли з машини та піднялися по ліфту на 10 поверх. Відкривши ключами двері я зайшла а за мною зайшов Артем. Його квартира була великою,гарний ремонт було видно що ця квартира дісталась йому не дешево.

-Проходить до моєї кімнати,я зараз зроблю нам чай і прийду.

Я розулась і попрямувала до кімнати Артема,відкривши двері до його кімнати я зайшла його кімната була світла,велике ліжко з м'якою ковдрою, біля ліжка було велике вікно у якому було видно місто Київ. Сівши на ліжко я побачила в кутку кімнати була чорна гітара,напевно Артем теж любить музику.

Через 5 хвилин Артем вже зробив чай. Я взяла чашку і зробила ковток. Чай був надзвичайно пахучій і смачний.

-Артем,у тебе чудова квартира.

-Вона дісталась мені не легко,я багато працював щоб купити її.

Ми пили чай і розмовляли,після чаю ми сіли разом за стіл і почали робити проект. Я нервувала тому що шукати потрібні дані було не легко але Артем також додавав свого розуму і через 2 години ми зробили чудовий проект.

-Софія,ти паличка виручалочка Дякую тобі за допомогу. 

-Немає за що я завжди готова тобі допомогти.

Я подивилася у куток у якому стояла гітара.

-У тебе є гітара,ти любиш музику?

-Так,але не слухати а писати ця гітара зі мною вже 3 роки і у вільний час я граю музику.

-Ну якщо так зіграєш для мене якусь музику?

Артем поглянув на мене а потім на гітару.

-Ну якщо ти хочеш то звісно ж зіграю. 

Артем взяв гітару до рук та сів на ліжко,я сіла поруч з ним.

-Яку музику зіграти? 

-Зіграй щось на свій смак.

Артем усміхнувся і почав грати. Я одразу впізнала цю пісню.

-Я закохався в твої очі назавжди. Співав Артем,його ангельський голос звучав у моїй голові,ця пісня додавала атмосфери. Я уважно слухала кожне його слово яке він співав і підспівувала йому.

Догравши Артем зупинився і я сказала.

-Артем,ти дуже гарно співаєш.

-Дякую,старався для тебе.

Я усміхнулась.

-Може ще щось зіграти?

Я хотіла прослухати всі пісні які співав Артем,але я розуміла що вже пізно і мені треба вже бути вдома.

-Заспіваєш ще але потім,завезеш мене додому?

Артем поклав гітару та промовив.

-Так звісно ходімо.

Зібравшись ми вийшли та сіли в машину,нічні вулиці Києва додавали атмосфери,і здавалося що ми з Артемом останній чоловік і жінка на землі. Доїхавши до мого під'їзду я вийшла і попрощалась з Артемом але він промовив.

-Софія,завтра я познайомився тебе з моїм найкращим другом Максимом,коли я приїду за тобою він буде теж з нами. 

-Добре,буду рада з ним познайомитись. 

Артем завів машину і поїхав. Відкривши двері квартири я розулась,і попрямувала у душ цей день був важкий і водночас приємний вмиваюся і іду під душ,тепла вода зігріває мене,після душу прямую до кімнати лягаю на ліжко та отримую смс від Артема.

-На добраніч принцесо,солодкий тобі снів.

Усміхнувшись я відповіла.

-І тобі на добраніч Артем.

Радісна лягаю спати розуміючи що завтра познайомлюся   з другом Артема Максимом,цікаво який він на характер? Чи добре він поставиться до мене? З цими думками я заснула.

Любі чітачи,якщо вам цікаво читати мою історію і ви хочете продовження,то поставте на неї серденько і напишіть коментар буду вдячна♡