Ірен Вастро - Поряд з тобою, Ірен Вастро

Зустрічаюся поглядом з його очима.

- Я не просила в тебе про допомогу. Зараз би зняла черевики та пішла боса.- кажу я.

-А потім захворіла і Жанна мені б проїла всі вуха.- каже Артем несучи на руках на 4 поверх.

Ліфт, як завжди не працює. Діставись квартири опускає мене на підлогу. В цей час відкриваються двері квартири і з них виглядає Жанна.

-Що  тут у вас?- питає дивлячись на нас.

-Я каблук зламала.- жаліюся і проходжу в квартиру.

-А в тебе чого рука збита?- питає додивившись всі дрібниці.

-Захищав свою дівчину.- каже він проходячи в квартиру.

-Руслану?- питає Жанна.

-Ні, твою Злату.- каже він івтомлено сідає на диван.

-А що сталося?- питає вона і брат їй коротко розповідає про події вечора разом з поцілунком.

-А ви молодці! Я впевнена, що Руслана дуже скоро прийде до тебе миритися.- каже Жанна.- Гей, тищо дрімаєш.- каже до брата, що прикрив очі.

-Втомився трохи.- каже Артем.

-Тоді лишайся в нас. Диван вільний. Переночуєш, а завтра поїдеш додому.- каже  сестра.

- Та ні я піду.- каже Артем намагаючись встати.

-Залишайся. Не вистачало ще в аварію потрапити.- каже Жанна та відправляє брата до ванної.

Вона стелить йому на дивані і ми всі втомлені лягаємо спати.

Любі читачі, сьогодні мала трохи вільного часу та увімкненого світла, тому написала продовження історії. Вдячна, що читаєте.

Ваша ІРЕН ВАСТРО.