Збігнєв Херберт - Варвар у саду

великою популярністю на Заході, зокрема створений ним у 70-х роках образ рефлексуючого інтелігента Пана Коґіто, з яким він нерозривно пов’язаний у свідомості читачів. Комуністичний режим толерував літератора зі світовим іменем, попри його демарші та підтримку політичної опозиції. Твори Герберта стали могутнім джерелом духовного натхнення руху «Солідарності», особливо у роки військового стану, коли публікувалися в нелегальних часописах і за кордоном.

Письменник був відзначений низкою дуже престижних літературних премій: Фонду Косцельських у Женеві (1961), фонду Южиковського у Нью-Йорку (1965), австрійською імені Гердера (1973), німецькою імені Петрарки (1978), почесною нагородою «Солідарності» (1983), угорською імені Бетлена (1987), польською імені Парандовського (1989), міста Єрусалима (1990), польською імені Вики (1993), німецьких критиків на Франкфуртському ярмарку (1994), американською імені Еліота (1995), міста Мюнстера (1995). Він безумовно заслуговував Нобелівської премії та дуже сподівався її отримати, проте цього не сталося через його консервативні переконання та конфлікти із лівими інтелектуалами на Заході й у Польщі, зокрема давнім приятелем Чеславом Мілошем, завдяки англомовним перекладам якого Герберт став відомим у США та Британії.

Герберт уславив своєю творчістю Польщу, його охоче перекладали, не в останню чергу тому, що написане ним має магічну властивість органічно вписуватися у європейський культурний контекст, а, отже, може легко стати набутком європейського та американського читача. Основи популярності поета, окрім Мілоша, заклали його перекладач німецькою Карл Дедеціус та перекладачі англійською Станіслав Бараньчак і Карл Дейл. Тепер геніальний львів’янин перекладений майже усіма європейськими мовами. В 70-х роках у американських університетах народився рух шанувальників Пана Коґіто, постали фан-клуби і фензіни цього літературного персонажа. Герберт став найвідомішим центральноєвропейським літератором свого часу.

1968 року у польському консульстві в Парижі поет одружився з Катажиною Дзєдушицькою, нащадком славного роду польських учених і меценатів науки (її дідусь був засновником Природничого музею у Львові, а батько — останнім довоєнним його директором, світової слави орнітологом). Дружина, яка досі мешкає у Варшаві, стала відданим помічником, хранителем, товаришем у найважчі останні роки життя, коли Збіґнєв Герберт хворів на астму і був прикутий до ліжка та інвалідного візка.

З 1992 року Герберт постійно мешкав у Варшаві. У 90-х роках він почав виразно артикулювати свої праві політичні переконання, чим відверто зловживали деякі не надто популярні політики, особливо під час виборчих кампаній. 1993 року поет припинив своє членство у польському ПЕН-клубі. Починаючи з 80-х років, він дуже наполегливо вимагав порахунків із комунізмом у культурі, що поціляло насамперед у видатних лівих літераторів і громадських діячів, які в молодості пережили спокусу комуністичної утопії, а відтак різко порвали з режимом. Конфлікти поглиблював важкий характер немолодого письменника. Помер він 28 липня 1998 року, був похований на варшавському меморіальному кладовищі Повонзки.

В Україні проза і поезія Герберта після антирежимних виступів початку 70-х років були заборонені; заборона стала ще жорсткішою внаслідок тієї ролі, яку він відіграв у русі «Солідарності». До того ж, його твори несли в собі потужний антитоталітарний потенціал, були гімном класичних, заснованих на античній та християнській духовності цінностей, а, отже, не мали шансів з’явитися в СРСР. Наше перше повноцінне знайомство з поетичною спадщиною Герберта відбулося у 2001 році, коли у Львові було опубліковано фундаментальну добірку віршів поета у перекладах Віктора Дмитрука. Тепер до українського читача приходить також есеїстична трилогія — оповідь про блискучий світ середземноморської цивілізації, велич спадку, який дістався нам від античності й середньовіччя, про велич і ніщоту людини перед лицем Бога.

Андрій Павлишин

Примітки до електронної версії
Перелік помилок набору, виявлених та виправлених верстальником

С. 19. Отож, існує припущення, що історики прадавнини, допавшись до знахідок, [докомпонувують] => докомпоновують окремі, необхідні на їхню думку, деталі.

С. 22. В [«Альберто»] => «Альберґо» я оселився через патріотизм (у земляка) та з розрахунку (дешево).

С. 130. Незаперечним історичним фактом є те, що Ланґедок, поруч із Ломбардією та Болгарією, був [однієї] => однією з країн Європи, найбільше опанованих єрессю катарів, до того ж адепти нової віри походили з усіх суспільних верств, від селян до герцогів. 

C. 216. Маркіз чимало мандрував; у юності відвідав Німеччину, Італію, а також, що найважливіше для його ідей, — Англію, яка власне переживала [епідемія] => епідемію парків.

Zbigniew Herbert

Barbarzyńca w ogrodzie

Zeszyty Literackie

Warszawa

Збіґнєв Герберт

Варвар у саду

ДУХ І ЛІТЕРА

Київ

Центр європейських гуманітарних досліджень

Національний університет «Києво-Могилянська Академія»

ВИДАВЦІ:

Костянтин Сігов та Леонід Фінберг

Переклад з польської: Андрій Павлишин

Коректура: Наталя Ксьондзик

Художнє оформлення: Ірина Пастернак

Комп’ютерна верстка: Kиpa Довженко

Підготовка текстів: Олексій Сігов

Це видання здійснено за підтримки Посольства Республіки Польща в Україні

Збіґнєв Герберт

Варвар у саду. — K.:ДУХ І ЛІТЕРА, 2008. — 236 с.

На обкладинці використано фрагмент картини П’єтро Перуджино «Аполлон та Марсій» та фрагмент картини П’єро делла Франчески «Голова янгола»

УДК 821.162.1.09

ISBN 978-966-378-083-2

ISBN 83-917979-9-6 (пол.)

© Zeszyty Literackie, Warszawa, 2004

© ДУХ І ЛІТЕРА, 2008

Зміст

Від автора …5

Ляско …7

У дорійців …21

Арль …37

Il Duomo …51

Сієна …61

Камінь із кафедрального собору …97

Про альбігойців, інквізиторів і трубадурів …123

Оборона тамплієрів …159

П’єро делла Франческа …179

Спогади з Валуа …199

Текстологічні зауваги …221

Переклади цитат та посилання …225

«…є в мені пломінь, що мислить» (Біографія Збіґнєва Герберта) …231

З питань замовлення та придбання