Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Сучасна проза » Постріл із глибин 📚 - Українською

Ерік Ларсон - Постріл із глибин

146
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Постріл із глибин" автора Ерік Ларсон. Жанр книги: Сучасна проза.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 162
Перейти на сторінку:
туман, і Швіґеру знов довелося зануритися. Так закінчився їхній шостий день у морі, а вони змогли потопити лише 99-тонний вітрильник. Зустріч із судном

Від: Хед-оф-Кінсейл

Кому: Адміралтейство


5 травня 1915 року


Відправлено: 19:55

Отримано: 20:52


Малий човен із п’ятьма чоловіками на борту в одній милі на південний схід підняв весло з прикріпленим предметом одягу[445]. Паровий дрифтер D145 прийняв команду на борт, прямуючи в Кінсейл. Повідомлено береговій охороні Кінсейла.

Кімната 40.
Швігера виявлено

Першим надійшов звіт про артилерійський вогонь у тумані, який відправили ввечері в середу, 5 травня, зі станції, розташованої на мисі Олд-Хед-оф-Кінсейл, що виступав у Кельтське море біля Квінстауна в Ірландії[446]. Морякам добре був знайомий цей мис, адже вони звіряли за ним своє місцеперебування.

Після цього з Кінсейла передали повідомлення про шхуну «Граф Латомський», яку потопили біля Олд-Хед. Цю інформацію адресували Блінкеру Холлу та Першому Морському Лордові Фішеру, який на той момент залишився головним в Адміралтействі. А Черчилль мав ще до півночі того дня прибути в Париж. О 22:46 у Лондоні отримали нове повідомлення, дані з якого в Кімнаті 40 занесли в журнал про переміщення U-20[447]. У ньому йшлося про те, що команду шхуни врятували та висадили на берег у Кінсейлі. Члени команди повідомили, що востаннє бачили субмарину, коли та прямувала на південний схід до великого пароплава.

Приблизно в той же момент в Адміралтействі отримали іншу телеграму, з Військово-Морського центру у Квінстауні. Капітан британського судна «Сауо Romano» повідомляв про торпедну атаку на його корабель коло Фастнет-Рок[448]. Самої субмарини, яка запустила торпеду, він не бачив. Цю телеграму теж отримали в Кімнаті 40 та передали Холлу і Фішеру.

Пізніше надійшло четверте повідомлення, також поширене[449]: субмарину помітили в 12 милях на південь від плавучого маяка Донт-Рок, який стояв на якорі біля входу в бухту Квінстауна. Час виявлення субмарини: 21:30.

Порівнявши місця цих атак із перехопленими раніше звітами, хтось — начальник штабу Олівер, капітан Холл або Фішер — мав би здогадатися, що субмарина, про яку йшлося в цих повідомленнях, була U-20 під командуванням капітан-лейтенанта Вальтера Швіґера і що зараз вона діє просто в серці одного з основних морських шляхів Британії. У Кімнати 40 був детальний звіт про переміщення U-20— навіть точне її перебування того вечора[450]: «51.32 пн. ш., 8.22 зх. д.». Ці координати означали місце просто коло південно-східного кінця мису Олд-Хед-оф-Кінсейл.

Адміралтейство чудово знало, що скоро «Лузитанія» має перетинати ці самі води, але не зробило жодної спроби передати інформацію про події того вечора безпосередньо капітанові Тьорнеру. Тим часом «Оріон» під пильним наглядом продовжував свій перехід до Скапа-Флоу. Його охорону було доручено чотирьом есмінцям, які вели дредноут аж до виходу в безпечні води Атлантики[451]; і лише коли той вийшов на свій північний курс, кораблі супроводу повернули назад. У той момент чотири есмінці перебували в зоні вогневої досяжності від останнього зафіксованого положення U-20 — якраз там, де скоро мала пройти «Лузитанія» на своєму шляху до Ліверпуля. Не було докладено жодних зусиль, щоб змінити курс есмінців: один з них, «Воупе», відразу вирушив назад у Девонпорт, а решта три поверталися гаком через острови Сіллі.

«Оріон» прямував на північ зигзагоподібним курсом на швидкості у 18 вузлів[452]. Такої швидкості було більше ніж достатньо, щоб утекти від підводного човна.


Перебуваючи в морі вже п’ять днів, «Лузитанія» прямувала в напрямку Британії без будь-якого супроводу, навіть без спроби його забезпечити. Не було навіть передано інструкції скористатися нещодавно відкритим безпечнішим шляхом через Північну протоку, хоча на кораблі був цінний вантаж патронів для гвинтівок та вкрай необхідних шрапнельних снарядів.

Відсутність будь-яких заходів для захисту корабля, можливо, просто стала наслідком неуважності, адже Черчилль поїхав до Франції, а Фішер був зайнятий іншими справами і його свідомість узагалі все ближче підходила до межі божевілля. Але ситуація може постати й у більш лихому світлі, якщо взяти до уваги лист, який за рік до цього Черчилль написав голові англійського Міністерства торгівлі Волтеру Рансімену: «...украй важливо привернути нейтральні кораблі до наших берегів, сподіваючись спричинити конфлікт між Сполученими Штатами і Німеччиною»

1 ... 68 69 70 ... 162
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Постріл із глибин», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Постріл із глибин"