Джеймс С. А. Корі - I прокинеться Левіафан, Джеймс С. А. Корі

зупинити свій рух. Були в самому центрі приміщення без

жодного укриття від ворожого вогню.

Вибух пожбурив Келлі просто у пакувальний контейнер, що

стояв за п’ять метрів од них. Тепер лейтенант безпорадно

завис — однією підошвою став на контейнер, іншою безуспішно

намагався примагнітитися до палуби. Еймоса кинуло вниз, і він

лежав долілиць; його ногу вивернуло під неприродним кутом.

Алекс стояв навколішки поруч із ним.

Голден витягнув шию, видивляючись нападників. Один із них, тримаючи в руках гранатомет, яким щойно підбив лейтенанта

Келлі, саме наводив зброю для убивчого пострілу. «Це

кінець», — подумав Голден. Наомі показала непристойний жест.

Нападник із гранатометом сіпнувся, а тоді розлетівся

бризками крові та дрібними вогниками.

— До корабля! — заволав по рації Ґомес. Його пронизливий

голос бринів болем і бойовим безумством.

Голден дістав із пояса на скафандрі Наомі буксирний трос.

— Що ти...

— Довірся мені, — урвав Голден, уперся ногами їй у живіт

і щосили пхнув.

Він упав спиною на палубу, її відкинуло до стелі. Клацнувши

магнітними підошвами, Голден заходився тягнути Наомі до себе

на буксирі.

Ангар блимав спалахами автоматних черг.

— Пригнися, — наказав Голден і якомога швидше, наскільки

йому дозволяли магнітні підошви, побіг до Алекса та Еймоса.

Механік мляво ворушив кінцівками — виживе. Усідомивши, що досі стискає в руці буксирний трос зі скафандра Наомі,

Голден причепив його до карабіна на своєму поясі. Тепер тільки

разом.

Голден підняв Еймоса з палуби і стабілізував інерцію.

Застогнавши, механік пробурмотів якусь лайку. Витягши

з Еймосового скафандра буксир, Голден пристібнув собі на пояс

і його. Якщо знадобиться, він тягнутиме усю команду.

Зрозумівши його задум без слів, Алекс причепив свій буксир до

Голдена і тремтячою рукою показав великий палець.

— Це було... Це просто... Трясця.

— Еге ж, — кивнув Голден.

— Джиме! — покликала Наомі. — Дивися!

Голден простежив за її поглядом. Лейтенант Келлі кульгав

у їхній бік. Його обладунок був пом’ятий з лівого боку тулуба, гідравлічна рідина сочилася й залишала за спиною слід летючих

краплинок. Але він ішов — у напрямку фрегата.

— Гаразд, — сказав Голден. — Ходімо.

Уп’ятьох вони попрямували до корабля; довкола них шугали

уламки ящиків та контейнерів, що розліталися від шквального

вогню. Щось ужалило руку Голдена, і дисплей на склі шолома

повідомив, що скафандр залатав дрібну пробоїну. Вниз до

передпліччя потекло щось тепле.

По рації до них долинали божевільні крики Ґомеса, поки

космопіхотинець метався дальнім краєм ангара і несамовито

стріляв. Вогонь у відповідь не припиняли. Голден бачив, як

у Ґомеса влучають куля за кулею, снаряд за снарядом, вибух за

вибухом — йому не вірилося, що всередині того обладунку може

залишатися живе тіло. Але Ґомес відвертав увагу ворога, тож

Голдену з командою вдалося дошкутильгати до відносного

укриття перед шлюзом корвета.

Келлі видобув із кишені обладунку металеву картку. Помах

перед замком розчинив зовнішній люк шлюзу, і Голден одразу

затягнув за собою досередини Еймоса, який плив за ним на

буксирі. Слідом увійшли Наомі, Алекс та поранений піхотинець.

Усі вони збентежено та недовірливо перезиралися, поки

задраювався зовнішній люк шлюзу і відкочувався вбік

внутрішній.

— Аж не віриться, що ми... — почав Алекс, але урвав на

півслові.

— Згодом обговорите, — гаркнув Келлі. — Алексе Камалю, ти

служив на ФМРК. Зможеш керувати цим бортом?

— Точно так, пане ел-те! — постава Алекса помітно

вирівнялась. — Але чому я?

— Іншого пілота зараз розстрілюють. Тримай, — Келлі

простягнув йому металеву картку. — Усі решта, пристібайтеся.

Ми згаяли купу часу.

Зблизька пошкодження на його обладунку мали ще

страшніший вигляд. Келлі отримав кілька поранень у груди —

і з нього скрапувала не тільки гідравлічна рідина. Була і кров.

— Дозвольте допомогти, — простягнув руки Голден.

— Руки забери!