Топ популярних книг за місяць!
Knigoed.Club » Інше » Записано на кістках. Друге розслідування, Саймон Бекетт 📚 - Українською

Саймон Бекетт - Записано на кістках. Друге розслідування, Саймон Бекетт

31
0
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книжку "Записано на кістках. Друге розслідування" автора Саймон Бекетт. Жанр книги: Інше.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 68 69 70 ... 90
Перейти на сторінку:
але ніхто з нас не почув.

— Говори! — гаркнув Фрейзер.

Кевін сердито підвів голову.

— Мій тато!

Крик пролунав усередині майстерні. Обличчя Броуді завмерло: жодних емоцій.

— Чому б тобі не почати з початку?

Кевін охопив себе руками.

— Це було минулого літа. Ми прийшли поромом до Сторновея. Батько сказав, що в нього якісь справи, тож я пішов у місто. Думав, може, кіно подивитися чи щось таке…

— Нам байдуже, що ти дивився, — перебив Фрейзер, — переходь до суті.

Погляд Кевіна натякав на те, що він усе-таки син свого батька.

— Я зрізав через кілька глухих вулиць, біля автостанції. Поруч були ці будинки, і коли я підійшов ближче, то побачив свого тата біля одного з них. Я хотів перейти, але потім ця… ця жінка відчинила двері. На ній був лише короткий халат. Майже все видно. — Прищаве обличчя Кевіна побагровіло. — Коли вона побачила мого тата, вона посміхнулася… така собі брудна посмішка. А потім він увійшов з нею всередину.

Броуді терпляче кивнув.

— Опиши її.

— Ну… ніби вона була… знаєте…

— Проститутка?

Сором’язливий кивок. Броуді вдав, наче ця нова подія була настільки ж небажаною, як і несподіваною.

— Можеш описати її?

Пальці Кевіна несвідомо розтирали червоні цятки на обличчі.

— Не знаю… Темне волосся. Старша за мене, але не дуже. Красива, але… ніби вона не дбала про себе.

— Вона була низькою, високою?..

— Висока, мабуть. Велика. Не товста, але й не худа.

Пізніше йому могли б показати фотографії, щоб побачити, чи впізнає він Дженіс Дональдсон. Але його опис поки що підходив.

— То як ти дізнався, як її звати? — запитав Броуді.

Обличчя хлопця спалахнуло ще сильніше.

— Після того, як він увійшов, я… Я підійшов до дверей. Просто подивитися. Було кілька кнопок дзвінків, але я бачив, що він натискав на верхній. Там було лише «Дженіс».

— Чи знав твій тато, що ти його бачив?

Кевін приголомшено замотав головою.

— То він потім ще ходив до неї? — запитав Броуді.

— Не знаю… Я думаю, так. Кожні кілька тижнів він казав, що має якісь справи, тож я… Я здогадався, що він саме туди прямує.

— Якісь справи, — пробурмотів Фрейзер. Броуді не звернув уваги.

— А чи приїздила вона колись до нього сюди? На острів?

На це запитання він тільки замотав головою. Але я пригадав, як Кінрос раніше в барі змусив Кемерона замовкнути. Тоді я думав, що його просто роздратувала офіціозна манера Кемерона, але тепер те, як він тоді, по суті, завершив зустріч, пролунало в досить зловісному світлі. Броуді втомлено розім’яв перенісся.

— Скільки із цього ти розповів Меґґі?

— Тільки її ім’я. Я не хотів, щоб вона знала, що мій тато ходив до… розумієте. Я просто подумав… вона ж репортерка, могла б написати статтю, розповісти, ким була ця жінка. Я думав, що роблю їй послугу! Я не знав, що це так закінчиться!

Броуді поплескав юнака по плечу, той знову розплакався.

— Ми знаємо, що ти цього не робив, синку.

— Можна, я піду? — запитав Кевін, витираючи очі.

— Ще кілька запитань. Чи ти знаєш, як Мері Тейт могла підібрати пальто Меґґі?

Кевін опустив голову, уникаючи погляду.

— Ні.

Заперечення була надто поспішним. Броуді безвиразно дивився на нього.

— Мері — гарна дівчина, правда, Кевіне?

— Не знаю. Мабуть.

Броуді допустив кілька секунд паузи, почекав, доки Кевін не почне незручно вовтузитися, а тоді поставив наступне запитання:

— Як довго ти з нею зустрічаєшся?

— Я не зустрічаюся!

Броуді просто глянув на нього. Кевін опустив погляд.

— Ми просто… гуляємо. Ми нічого не робимо! Нічого такого. Немає нічого… розумієте…

Броуді зітхнув.

— То де ви «гуляєте»?

Збентеження підлітка було болісним.

— Іноді на поромі. У розваленій каплиці, якщо темно. Або…

— Продовжуй, Кевін.

— Іноді на горі… У старому котеджі на ділянці.

Броуді здивувався.

— Тобто де було знайдено тіло?

— Так, але я нічого про це не знав. Чесно! Ми там давно не були! Ще з літа!

— Там ще хтось ходить?

— Наскільки я знаю, ні… Ось чому ми туди ходили. Наше місце.

«Більше ні». Я подумав про порожні банки та залишки багать, які ми знайшли. Зрештою, нічого спільного з убитою повією, лише кілька таємних зустрічей особливої дівчини й переляканого закомплексованого хлопця.

Зневага Фрейзера була написана на його обличчі, але він принаймні мав розум мовчати. Думки Броуді прочитати було неможливо. Вираз обличчя він зберігав професійно нейтральним.

— Чи туди йде Мері, коли блукає? Погуляти з тобою?

Кевін дивився на руки.

— Іноді.

Броуді на мить замислився.

— Вона була у вас вдома, коли ми твого батька шукали?

До того часу я й не думав про те, як Кевін визирнув крізь щілину у вхідних дверях, тримав їх прикритими, щоб ми не могли заглянути всередину. Він схилив голову, його мовчання все підтвердило.

— А як сьогодні? Ти теж з нею гуляв?

— Ні! Я… Я не знаю, куди вона поділася! Я пішов додому після того, як поговорив з Меґґі! Чесно!

Здавалося, він зараз знову розплачеться. Броуді кілька секунд розглядав його, а тоді коротко кивнув.

— Тобі краще додому.

— Зачекай секундочку, — заперечив Фрейзер.

Але Броуді випередив його.

— Усе добре. Кевін нічого не розкаже про те, що він нам сказав. Так, Кевіне?

Юнак серйозно похитав головою.

— Я не буду. Обіцяю. — Він поспішив до дверей і зупи­нився. — Мій тато не скривдив би Меґґі. Або іншу жінку. Я не хочу втягувати його в проблеми.

Броуді не відповів. Але тоді він мало що міг сказати. Кевін вийшов, на короткий час промайнув проливний дощ, потім двері зачинилися, і він зник.

Броуді підійшов до столу й відсунув стілець, сів. Він був геть виснаженим.

1 ... 68 69 70 ... 90
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Записано на кістках. Друге розслідування, Саймон Бекетт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Записано на кістках. Друге розслідування, Саймон Бекетт"