Анні Ксандр, Софія Вітерець - Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
– То все типу добре? – запитав Тім, наздоганяючи.
– Як бачиш, йду своїм ходом, а не ногами вперед…
– А піґулок для гумору в них часом не було? – пробубнів він поряд, а сам же крадькома глянув на Айлін, яка вдавала байдужість, хоча помітив легку посмішку.
– Навіщо? Весь мій гумор підніметься завдяки Айлін.
Та аж розчервонілась. Отже, попалась! Таки актриса все чудово розуміла українською. Та поки граємо далі.
На дворі я спинився. Оглядаючись.
– Ну, любі мої… друзі. Ми чим дістанемося готелю?
Айлін з Тімом одразу ж переглянулися, адже всі приїхали разом зі швидкою.
– Я зараз наберу Каріма й за нами приїде Озкан.
Я примружив очі, пронизуючи Айлін та випробовуючи на стійкість.
Три…два…
– Тобто, нам точно треба чимось дістатись…
– Звісно, Айлін, – задоволено відповів я турецькою, підморгнувши їй.
Не оглядаючись, рушив до дороги.
– Валєро, а ти куди? – занепокоєно мало не завив Тім.
– Туди. Хочу пройтись. Бігти не буду, лікар дозволив. А ви дочекайтесь машини. Вам є про що поговорити.
Озирнувшись у два боки, перейшов дорогу.
Погоджусь, що отримав якусь частку адреналіну від цієї вистави та від їхніх дивакуватих мармиз. Та все ж чогось мені таки бракувало. Ярик сказав би, що клепок, а Рита, що дівчини… А що я? А мені, скоріш за все за відсутності дівчини, таки дійсно бракувало клепок. Можливо тому вічно дражнив Тіма? Хоча ні, навряд, це ж баклан. Як інакше?
Доки я рухався у напрямку готелю, вже звичною дорогою, бо за тиждень достатньо тут наганявся, знову пригадав ту мить у кімнаті. Уля дійсно дозволила себе поцілувати? З чого раптом?
– Дурню мелеш, Валєро… – бубонів собі під носа.
Та річ у тім, що це сподобалось. Звісно, я не впевнений, але з рештою я чоловік, чи хто? Мені мусить подобатися дівчина. До того ж Риту вже б давно мав відпустити, а не крадькома заздрити…
Коли почав виднітися готель, я чомусь завагався йти туди. Та розумів, що треба писати, але нові відкриття стосовно Айлін напружували мене, або ж в мене просто розвинулась параноя. Хоча, цю книгу я завершу у будь-якому разі, але не хотілося б такого підступу, якщо чесно.
Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. АнонімноУвага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Слова на вітер, Анні Ксандр, Софія Вітерець», після закриття браузера.
