Волтер Айзексон - Стів Джобс

інші не розуміли, а саме, що вигляд і стиль продукту значно впливали на його брендинг. Пристрій, на якому було ім’я Возняка і який мав дизайн тих самих розробників, які працювали над Apple, можуть сприйняти за те, що виробив Apple.

— Нічого особистого, — сказав Джобс для газети, пояснюючи, що він просто хотів впевнитися, що пульт Возняка не буде виглядати як щось, вироблене Apple. — Ми не хочемо бачити почерк Apple в інших продуктах. Воз має знайти власні ресурси. Він не може використовувати ресурси Apple, ми не можемо давати йому на це поблажку.

Джобс захотів оплатити дизайн, який уже зробили для Возняка, та навіть тоді керівники сторопіли. Джобс вимагав, щоби йому надіслали ескізи, розроблені для Возняка, проте йому відмовили. Джобс мав надіслати їм листа, у якому йшлося про зберігання договірних прав. Директор з дизайну фірми Герберт Пфайфер ледь стримував свій гнів, публічно заперечуючи його слова, що диспут із Возняком не був особистим.

— Такими є владні ігри, — сказав Пфайфер виданню Journal. — Між ними стоять особисті проблеми.

Герцфельд був обурений тим, що зробив Джобс. Він жив десь за дванадцять кварталів від Джобса, і той часто заходив до нього, прогулюючись.

— Я настільки розізлився через той пульт, що не пустив Джобса на поріг, коли той якось прийшов до мене, — згадував Герцфельд.

— Він знав, що він неправий, але намагався бути раціональним, і, можливо, його викривлена реальність і була раціональною.

Возняк, який завжди скидався на плюшевого ведмедика, навіть коли був розсерджений чимось, оплатив послуги іншої дизайнерської фірми і навіть погодився залишитися працювати делегатом від Apple.

Конфронтація, весна 1985 року

Існувало багато причин для розриву Джобса і Скаллі навесні 1985 року. Деякі з них були лише непорозуміннями в бізнесі, як-от спроба Скаллі збільшити до максимуму прибуток, утримуючи ціну на Macintosh високою, тоді як Джобс хотів зробити її доступнішою. Інші причини були психологічними, і випливали вони з палкого захоплення одне одним, яке було між ними на початках. Скаллі надзвичайно потребував уваги Джобса, Джобсу дуже була потрібна батьківська і менторська підтримка, та коли запал охолодився, стався емоційний прихід. Та, по суті речей, зростаючий конфлікт мав дві основні причини, по одній з кожного боку.

Для Джобса було завжди проблемою, що Скаллі так і не став людиною продукції. Він навіть не робив спроб і не хотів розуміти деталей того, що вони виробляли. Він навпаки вважав Джобсову пристрасть до технічних вивертів і приділення уваги до деталей у дизайні надмірним і непродуктивним. Протягом своєї кар’єри він продавав газовану воду і легкі закуски, рецепти яких не мали для нього значення. У нього не було природної пристрасті до продукту, що, за мірками Джобса, було найбільшим гріхом.

— Я намагався навчити його деталей інженерної справи, — пригадував Джобс, — але він не мав уяви, як виробляється продукція, і згодом ми лише сварилися. Та я знаю, що моя перспектива правильна. Продукція — це все.

Він вважав Скаллі неосвіченим, і його презирство посилювалося, коли він бачив, як Скаллі воліє його прихильності та помилок.

Для Скаллі проблема полягала у тому, що Джобс, коли він був не у фліртувальному чи маніпулятивному настрої, часто був нестерпний, грубий, егоїстичний і неприємний стосовно інших. Він уважав Джобсову невихованість такою ж мерзенною, як Джобс уважав мерзенним те, що Скаллі не мав пристрасті до деталей продукції. Скаллі був надзвичайно вихованим і добрим. Якось вони мали зустрітися з віце-керівником «Ксероксу» Біллом Ґлавіним, і Скаллі благав Джобса, щоби той добре поводився.

— Ви не маєте найменшого поняття у тому, чим ви займаєтесь, — сказав Джобс, тільки-но вони сіли за стіл, і зустріч одразу не склалася.

— Перепрошую, але я не міг стриматися, — казав Джобс Скаллі.

То був лише один із багатьох подібних випадків.

— Скаллі хотів, щоб усі були щасливими, і хвилювався за те, якими є стосунки між людьми, — згодом говорив Ел Алкорн з Atari. — Стіву на це було байдуже. Але він турбувався про продукт так, як ніколи не робив Скаллі, і він звільняв багатьох суб’єктів, які працювали на Apple, звинувачуючи їх у тому, що вони ніколи не будуть гравцями А.

Правління компанії було все більше стривоженим безладом, і на початку 1985 року Артур Рок та інші невдоволені директори прочитали сувору лекцію обом. Вони сказали Скаллі, що від нього чекають управління компанією і він повинен це робити з більшою твердістю і меншим бажанням стати другом для Джобса. Джобсу ж вони сказали, що він мусить навести лад у відділі Macintosh і не вказувати іншим відділам, як вони мають працювати. Після цього Джобс пішов до свого кабінету і почав друкувати на своєму Macintosh: «Я не буду критикувати інших в організації, я не буду критикувати інших в організації…».

Оскільки Macintosh продовжував розчаровувати — березневі продажі у 1985 році становили лише 10 % від очікуваного бюджету, — Джобс заховався у своєму кабінеті, ходив там із кута в куток, звинувачуючи всіх у цих проблемах. Зміни його настрою стали геть некерованими, і він ще більше ображав усіх навколо. Менеджери середньої ланки почали повставати проти нього. Директор з маркетингу Майк Мюррей домовився про приватну зустріч зі Скаллі на професійній конференції. Вони саме йшли до готельного номеру Скаллі, коли їх угледів Джобс і схотів приєднатися до них. Однак Мюррей попросив його відмовитися від свого задуму. В номері він сказав Скаллі, що Джобс сіє хаос і його потрібно усунути від керування Macintosh. Скаллі відповів, що він наразі не готовий до конфронтації з Джобсом. Згодом Мюррей надіслав записку самому Джобсові, в якій критикував те, як він поводився з колегами, і засуджував «керування з убивчим характером».

Здавалося, що безлад на кілька тижнів припинився. Джобса зачарувала технологія пласких екранів, яку розробила фірма неподалік Пало-Альто, яка називалася Woodside Design і якою управляв ексцентричний інженер Стів Кітчен. Джобса також зацікавив інший новий проект сенсорного дисплея, яким можна було управляти лише пальцем і непотрібно було користуватися мишкою. Всі ці технології могли допомогти Джобсовій ідеї створення «Macintosh у книжці». На прогулянці з Кітченом Джобс помітив будівлю біля парку Менло і проголосив, що вони мають відкрити там цех піддослідного виробництва, щоби працювати над цими ідеями. Цех може називатися AppleLabs, і Джобс може керувати ним, насолоджуватись роботою в невеликій команді і розробляючи новий продукт.

Скаллі збентежила така можливість. Це розв’яже більшість його проблем з управлінням, якщо можна буде перемістити Джобса у ту сферу, яку він найбільше любив, і таким чином позбавитися його обридлої компанії у Купертіно. У Скаллі