Джеймс С. А. Корі - На згарищi Сiболи, Джеймс С. А. Корі

Вимовляючи цю фразу, вона, з непрозорим виразом обличчя, дивилася на Мертрі. Голден отримав таке відчуття, що Керол, либонь, дуже доб ре грає в покер.

Мертрі відповів їй посмішкою. І його обличчя було так само

непрозоре.

— А яке це?

— Ви достеменно знаєте, що я маю на увазі, — відчикрижила

Керол. — Чим ви тут займаєтеся? Ви є найнятий працівник

безпеки. Тож ви не маєте жодних повноважень…

— Це ви запхнули мене в це приміщення, — заявив Мертрі, —

коли вбили колоніального губернатора. Ви ж добре це

пам’ятаєте? Великий вибух? Трощу корабля? Таке неможливо

пустити повз увагу.

Зітхнувши,

Голден

відкинувся

на

спинку

свого

некомфортабельного крісла. Хай ці двоє посперечаються трохи, позбудуться частини накопиченої отрути, а тоді він тупне в

підлогу ногою та й поверне дискусію до чільної теми.

КЕХ була запропонувала провести перемовини на їхньому

шатлі чи й на «Едвардові Ізраелі», де є значно комфортніші для

цього умови. Одначе колонія наполягла на тому, щоб засідання

відбувалися в Першій Висадці. А це означало, що сидіти

доведеться не в вигідних, заповнених гелем кріслах, а на

металево-пластикових покручах, яких чимало валялося на

задвірках колонії. За стіл тут правив лист епоксидно-вуглецевого плетива, покладений на чотири металеві ніжки, а

відведена для перемовин кімнатка ледве вміщала того стола й

троє кріселець. На одній стіні була крихітна поличка, а на ній

сичав та пирхав сам до себе кавник, наповнюючи повітря духом

пересмаленої гіркоти. Еймос, згорнувши руки на грудях, підпирав єдині двері кімнатки, а вираз на його обличчі зайшов

так далеко за звичайну нудьгу, що, можливо, цей здоровило

примудрився навіть заснути.

— …нескінченні, не підкріплені доказами звинувачення, мета

яких — виправдати ваші злочинні претензії на право заволодіти

власністю… — говорила Керол.

— Досить! — урвав її Голден. — Жодних більше випадів хоч би

й кого з вас двох супроти іншої сторони. Я прибув сюди, на

прохання ООН та ОПА, аби посередницькими зусиллями

допомогти вам виробити якусь домовленість, що дозволяла б

КЕХ провадити науково-дослідницьку роботу, на яку вона

вповноважена, без того, щоб завдавати шкоду людям, які вже

населяють Нову Землю…

— Ілус.

— …Ілус, у процесі тієї діяльності.

— А як щодо працівників КЕХ? — тихо запитав Мертрі. — Їм

можна буде завдавати шкоду?

— Ні, — твердо мовив Голден. — Завдавати їм шкоду не можна

буде. Адже, у світлі нещодавніх подій, мандат цих зустрічей

зазнав деяких змін.

— Відколи прибув Голден, я бачила тільки одну вбиту людину, і це саме ви скоїли! — сказала Керол кехівцеві.

— Мадам координаторко! — звернувся Голден до Керол. —

Надалі не може бути жодних нападів чи нападок на персонал

КЕХ. Це не сприяло б успіхові перемовин. Аніякої домови ми з

вами тут не випрацюємо, якщо кожен не буде певен своєї

безпеки.

— Але ж він…

— А ви, — провадив Голден, показуючи на Мертрі, — ви є

вбивця, якого я маю намір віддати під суд і домогтися

покарання в повному обсязі…

— Ви не маєте…

— …хай-но ми повернемося до такого району космічного

простору, де закони діють по-справжньому, — сказав Голден. —

Що вертає нас до першого реального пункту нашої дискусії. Є

дві конкуруючі претензії щодо того, хто має право керувати цією

експедицією. Ми маємо визначити, хто тут творить закони.

Мертрі, не зронивши й слова, дістав гнучкий дисплей із

кишені свого піджака й розгорнув його на столі. На дисплеї

поволі зарухався текст хартії ООН, яка наділяла КЕХ науковою

місією на Новій Землі. Керол пирхнула й відштовхнула дисплей

назад, до його власника.

— Так, — мовив Голден. — КЕХ має юридичний мандат від

ООН, яким корпорацію наділено правом контролювати цю

планету на час виконання цієї наукової місії. Але ми не можемо

ігнорувати того факту, що