Ліра Куміра - Приборкати дракона, Ліра Куміра

- Вас шукав Перший Лорд, - тільки-но я з'явився в палаці, поруч одразу ж опинився Карлін, дивлячись на мене з сумнівом. - Я, звісно, повідомив про те, що ви прибудете до його маєтку дещо пізніше, але лір буквально вимагав аудієнції, - показав своє незадоволення начальник охорони, абсолютно не приховуючи упередженого ставлення до голови Ради.

- Ми вже зустрілися, і там справді була нагальна ситуація, - постарався згладити кути, розуміючи, що мій помічник усього лише дбав про дотримання всіх норм поведінки моїх підданих. - Що ще сталося під час моєї відсутності? Ви щось дізналися щодо зниклих доглядачів? Мої плани дещо змінилися, і я не встиг нічого перевірити самостійно, - взагалі останнім часом все йшло не так, як хотілося б, і виною тому були не тільки останні зміни в матерії світу, а й таємні змовники, які переслідували якісь свої цілі.

- Є ледь помітний слід, але він обривається в лісі на західній околиці міста, - і знову захід. Чомусь усі дороги ведуть саме в цю частину столиці, і в мене вже почали вимальовуватися деякі здогади, пов'язані з розташованим у тому районі місцем.

- Перевірте стародавнє капище, щось там не чисто. Цілком можливо, що ми не бачимо всієї картини, і щось невловиме вислизає від нашого погляду, - зараз би невеличку підказку, щоб зрозуміти, чи вірні мої припущення.

А ще, я хотів би отримати відповіді на питання щодо відродження Серця Світу, які так цікавили мене. Чому це сталося саме зараз, і що я повинен зробити для того, щоб допомогти Алісандрі пробудити свою силу?

- Вже направив групу шукачів. Дав завдання ретельніше обстежити гробниці магів часів Розколу. Але мене зараз більше турбують зниклі кристали. Можливо, це якось пов'язано з тим, що дикі стали більш активні в останні півроку. У будь-якому разі, я хотів би дещо перевірити, перш ніж робити якісь висновки, - задумливо промовив Карлін, і я коротко кивнув, прямуючи до своєї кімнати.

Було б непогано, якби він знайшов відповіді, тоді як я мав зайнятися нагальними питаннями, які не менш важливі, ніж те, що відбувається навколо. А ще Весняний бал... мало мені інших проблем, доведеться поквапитися, адже час вже йшов на дні.

До того ж зараз мені варто було переодягнутися й освіжитися перед зустріччю з батьком своєї нареченої.

Алісандра

Астелія по секрету розповіла мені про підслухану розмову серед слуг. Виявляється, на вечерю до нас прибуде сам імператор, який просив про зустріч із главою нашого сімейства. Цікаво, що ж такого сталося, що Ріггард вирішив поговорити з моїм батьком, не попередивши свою "наречену"?

І що розповість йому тато, у плани якого входило бажання розірвати наші з правителем заручини. Було трохи страшно і хвилююче. Я б не хотіла, щоб Драгонійський відмовився від мене так само легко, як це зробив Альмір щодо моєї сестри.

Але були й інші переживання, про які я не могла поділитися зі своїми рідними, а ось розповісти монархові про думки, що виникли у мене в голові, здавалося непоганою ідеєю.

Адже можна викласти йому все, до чого я примудрилася додуматися, а правитель нехай сам вирішує, що ж йому робити з цими знаннями. Зрештою, це він у нас чоловік, йому й розбиратися. Правда ж?

До сьомої години вечора я вже встигла звести себе, замучити свою помічницю і десять разів змінити план своїх дій. А на той час, коли Драгонійський з'явився на порозі нашого будинку, моє ліве око вже нервово сіпалося, і я була схожа на скуйовджену кішку, яка потрапила під зливу і намагалася показати, що так все і було задумано.

- Я навіть боюся питати, що ти собі вже встигла вигадати, - Ріггард обережно нахилився до мого вуха, змушуючи зграю мурашок пробігтися по моїй шиї.

- Про що ти? - Спробувала продемонструвати максимально незворушний вигляд, але, здається, це не спрацювало. Чоловік показово примружив очі, і я шумно видихнула, здаючись. - Після вечері розповім, - на нас вже почали поглядати мої родичі, і довелося згортати наші шушукання.

У їдальні ми вели спокійні бесіди про майбутнє святкування, і дівчата ставили запитання щодо майбутнього переміщення в Захмарний палац. Я обережно прислухалася до відповідей монарха, але всі мої думки все ж були звернені до того, що ж станеться після згаданої події.

Невже нам справді доведеться розлучитися? А що, якщо я вчеплюся в його руку і не дозволю себе відпустити? Чи життя саме нас розведе?

- Сандро... - сіпнулася, дивлячись на свого батька. - Що скажеш про пропозицію Його Величності? - Я розгублено кліпала очима, розуміючи, що пропустила якусь частину розмови. І тепер мені доведеться якось викручуватися, проявляючи неабияку кмітливість.

- Це, звісно, цікава ідея, але я б хотіла почути побільше подробиць, - зробила свій хід, з цікавістю дивлячись на Драгонійського, який якось загадково посміхнувся, після чого все ж таки взявся до пояснень:

- Я хотів би поєднати ваші з Орлексіаном заняття. Якщо тобі буде комфортно, то із завтрашнього дня ми влаштуємо парні тренування. Тобі не завадило б навчитися працювати зі своєю силою, а Анрійському доведеться приборкувати свого звіра, - я задумливо потерла підборіддя, розгублено дивлячись на свого співрозмовника.

- Адже це не несе ризику її безпеці? - Все ж поцікавився мій батько, якого турбував лише мій захист.

- Ні, ми працюватимемо на "арені", і я планую вжити всіх заходів для того, щоб Алісандрі нічого не загрожувало, можете мені довіритися, - тато кивнув у відповідь, приймаючи таке пояснення, після чого чоловіки подивилися на мене.

Я ж невпевнено знизала плечима, намагаючись не замислюватися над причинами такого рішення правителя. Якщо він вирішив, що це допоможе не тільки збалансувати обидві іпостасі Лекса, а ще й допомогти мені розвинути свій дар, то чому б і не спробувати?

- Ну... я в принципі не проти, - зробила свій вибір, сподіваючись на те, що проблеми, що з'являться під час цих тренувань, зникнуть або вирішаться самі собою. - Що від мене вимагається? - Я була налаштована войовничо, бажаючи отримати максимум з усього можливого.