Наталія Ольшевська - Аномальні рідини, Наталія Ольшевська

- А якщо ні?

- Дякуватиму тобі за ще одну донечку. І я готовий старатися до тих пір, поки у нас не з’явиться син. Виконаєш ще одну мою мрію?

- Як я можу відмовити, якщо так шалено тебе кохаю? - щасливо зітхаю.

- Я тебе ще дужче.

 

Післямова

   Любі читачі! Щиро дякую кожному, хто прожив історію з Олегом та Олесею, хвилювався за них та співчував. Чесно зізнатися, то думала, що у мене нічого не вийде, адже я перечитала кожен розділ стільки разів, що вони почали здаватися нудними, банальними та пісними. Але коли побачила, що є постійні читачі, коментарі та оцінки – це не аби як надихнуло та змусило завершити історію. І дещо я таки хотіла нею сказати.

   Чи існують ідеальні люди? Однозначно – ні. Інстинкти змушують нас діяти в залежності від ситуації, аби вберегтися від небезпеки та захистити потомство, якщо воно є. Так закладено природою не один мільярд років.

   Думаю, важко було не помітити, що центральним персонажем я зробила чоловіка. Ідеального батька, друга та захисника. Однак, і він не був досконалим. М’якість характеру, сором’язливість та невпевненість змусили його втратити кохання усього життя, але отримати найбільшу любов – донечку, заради щасливого дитинства якої він був готовий пожертвувати власним щастям. Батько ж Богдани заради щастя та стабільності доньки вирішив жертвувати іншими. Вміння розставляти пріоритети - не просто вміння, а важка праця над собою. Хтось виграє і отримує найцінніше, хтось програє і втрачає все.

   Олеся також жила інстинктами. Протягом усього життя вона страждала від комплексів, які намагалася ховати за байдужістю. Так її навчив жити батько – не показувати слабкість. Вона берегла своє серце, яке виявилося не таким сильним, адже розбилося вщент. Та все ж вона знайшла у собі сили переступити через уламки минулого та боротися за щастя, а не ховатися за стіною байдужості. Присутністю такої кількості тварин у її домі пояснюється доброта, милосердя та співчуття, які вона надійно намагалася заховати.

   Цією історією я хотіла дещо зламати стереотип любовних романів, де владний чоловік рятує жінку, яка стала жертвою обставин. Тому тут немає багатого бабія і пуританки, яка відреклася від чоловіків через розбите серце. Тут звичайні люди, які можуть жити у сусідньому під’їзді, проходити повз вас на вулиці чи готувати для вас каву у кав’ярні. І кожен з них чи торував, чи ще буде, свій шлях до щастя. Головне – розмовляти і не боятися сказати про свої почуття, страхи та невпевненість дорогій людині, адже шанс завжди п’ятдесят на п’ятдесят - або виграєш, або програєш, і якщо не спробуєш - програєш однозначно.

   Будьте щасливі та бережіть те, що маєте. Радійте новому дню та людям, які поруч, адже ми живемо у такий час, що завтра може не настати. Встигніть сказати головні слова, аби не шкодувати про втрачений час чи можливість.

   Миру вам, здоров’я і, звісно, кохання!

-------------------------------------------------------

Буду щиро вдячна за зірочку, якщо книга вам сподобалася)*

Історія Адама уже стартувала під назвою "Коли спалахують зорі". Шукайте на сторінці цієї книги у розділі "Цикл", на моїй сторінці або за допомогою пошуку у додатку чи на сайті.

Кінець

З цією книгою читають Романтична еротика 359875 Вільні стосунки з босом Ольга Вісмут 2115897 Короткий любовний роман 410825 Моя хороша дівчинка Ліля Ваніль 1678885 Сучасний любовний роман 412982 Нестерпний бос. Наречений за контрактом Астра Вєєр 2320174 Сподобався роздiл? Чесна оцінка допоможе авторові у написанні книги. Анонімно