Олексій Анатолійович Кононенко - Чоловіче чтиво. Комедія з елементами драми

– Рядовий Ковбасенко, що ви повинні робити, якщо офіцер, прапорщик або сержант вчинять з вами несправедливо?

– Мовчати.

– Чому? Ви ж можете подати рапорт.

– Так.

– І що буде після того, коли ви поскаржитесь?

– Мене покарають.

Студент періодично запізнюється на лекції. Професор роздратовано запитує:

– Ви служили в армії?

– Так.

– І що вам казав старшина, коли ви запізнювались на шикування?

– Бажаю здоров'я, товаришу лейтенант!

В одній з військових частин йде гра «Останній солдат». Правила: за кого проголосує більшість, той іде додому раніше терміну. По казармі бігає солдатик, метушиться, до всіх чіпляється:

– Хлопці, проголосуйте за мене. У мене мама хвора, мене дівчина чекає… Я вам п'ять, ні, десять ящиків горілки поставлю. Товаришу майор, я вам двісті баксів дам! Проголосуйте! Будь ласочка!

Майор:

– Рядовий Сидоренко, не вийде… У тебе захисний тотем… Ще цілих п'ять діб гауптвахти!

Прапорщик прокидається вранці добряче на похмілля, дивиться в дзеркало:

– Все, хана, на роботу йти нікому!..

Дві доби, виконуючи наказ полковника Розумного, батальйон шукав вітер в полі.

Зі стапелів Новопристаньського суднобудівного заводу зійшло нове військове судно «Богатирі» водовміщенням 80 тисяч тонн. Окрім 80 тисяч тонн води судно може прийняти на борт екіпаж у кількості 15 чоловік та двох перевіряючих, вага яких у сумі не повинна перевищувати 145 кг.

– Товаришу майоре, як поживає ваша дружина?

– Прапорщик, твою дивізію! Я – вдівець!

– Боже! Я забув! Я хотів запитати, як поживає ваша вдова?

Полковник викликає лейтенанта до себе в кабінет. Той кидає усі справи, летить з усіх ніг. Залітає захеканий. Полковник:

– Що, втомився, лейтенанте? Нічого. Станеш, як я, полковником, нічого робити не треба буде, тільки накази віддаватимеш! А тепер можеш іти…

– Товаришу генерал, ви говорили, що для вибуху підготували ядерний пристрій силою 5 кілотонн, але за нашими підрахунками сила вибуху була у кілька разів більшою…

– Та ми самі думали, що 5 кілотонн, а воно як бабахне!

П'яний прапорщик увіткнувся лобом у стовп. Поруч висить оголений дріт. Прапорщик:

– Не з-розум-іі-в! (хапає дріт рукою, смикається від удару струмом). Все! Зрозумів! Зрозумів!!!

Лейтенант:

– Учора в барі я хотів відзначити своє лейтенантське звання, але бармен образив мене – запропонував тільки пиво.

– І що ти зробив?

– Проковтнув образу.

Дружина прапорщика:

– Миючі шпалери, звичайно, – прекрасна річ, але як важко було їх відривати від стінки і пхати в пральну машинку!

– Товаришу старший прапорщик, коли ви знайшли мій гаманець?

– 31 грудня.

– Чому ви не віддали його мені у той же день?

– Вас не було, товаришу майор!

– А наступного дня?

– Наступного дня в гаманці нічого не було.

– Стій! Пароль?

– «День».

– Проходь.

Наступний.

– Стій! Пароль?

– «День».

– Проходь.

Наступний.

– Стій! Пароль?

– «Ніч».

– Дурень, «День»! Проходь.

– Куди це полковник пішов?

– Тихо ти! Може він прочитав мої думки?

Викладач до студента:

– Молодий чоловіче, ви в армії служили?