Солен Ніра - Академія Арканум, Солен Ніра

Я відчула, як всі ці слова починають важити для мене. Моє серце билося швидше, бо зрозуміла: я повинна діяти. Всі ці таємниці, всі ці пісні й пророцтва, всі розмови з Ноланом, з друзями — це було тільки початком. Всі ми стали частиною того, що тільки почало розкриватися.

— Нам треба діяти, — сказала я з рішучістю. — Нам потрібно зібратися і підготуватись. І це буде важко, але я відчуваю, що ми на правильному шляху.

Всі ці дні, кожен момент, коли я перебувала в університеті, відчувався наче одна велика таємниця, яку я намагаюся розгадати. Я почала повільно повертатися до початку, згадувати все, що сталося раніше. Все, що мені було сказано, що я помічала, й що так чи інакше не мало сенсу в той час, але тепер, коли події розвивалися, все набувало значення.

Почнемо з першої записки. Таємничі листи, що з’являлися без жодного попередження, інколи в найменше очікуваний момент. Вони були лаконічні, але так чітко вказували на те, що я повинна зробити, що не могли залишити мене байдужою. Вони вели мене, нагадували про важливість кожного кроку. Я зрозуміла, що ці записки — це ключ до розгадки. Хтось хотів допомогти. А може, хтось маніпулював мною. Але що важливо — ці записки почали з’являтися саме тоді, коли Нолан вступив у моє життя.

І ось пророцтво, яке мене переслідувало. Кожен раз, коли я чула або бачила щось, що здавалось мені якось зв’язане з цією магією, з цими змінами, я починала вірити, що це не просто випадковість. І Нолан… Його присутність у моєму житті не була випадковою. Я вірю, що він був тим, хто призначений бути моїм провідником, моїм союзником, навіть якщо він це не усвідомлював.

Тепер розумію, що його обережність і холодність не були випадковими. Нолан мусив тримати дистанцію, бо розумів, що це його роль — бути холодним. У нього була місія, і навіть наші стосунки були частиною цього плану. Всі ці моменти, коли я намагалася наблизитися до нього, розмова про можливість бути разом — це були лише обмани, якими я сама себе намагалася заплутати.

Але є ще одна важлива частина. Таємниці, які ми розкрили разом з друзями. Ми почали пов’язувати все, що сталося. Перше пророцтво, записки, темні сили, з якими Нолан бореться, і це ще не все. Є дещо більше, ніж просто магія або темні сили. Я знову згадала про останнє пророцтво, яке було, наче остання, найбільша загадка, яку я повинна була розгадати.

“Коли та, хто повинна розірвати ланцюг, знайде те, що заховано в темряві, і звільнить магію, яка засуджена до забуття, світ повернеться на своє місце. Але якщо зрадник наблизиться до темної сили, відновлення не відбудеться”.

Це був момент, коли все почало сходитися в одну точку. Я почала розуміти, що ті таємниці, які я думала були частиною магії, насправді відносяться до людей навколо мене. Я почала підозрювати, що Нолан теж не просто бореться з темними силами. Він є частиною цієї сили, частиною того, хто має або зберегти баланс, або розрушити його. І я — я є тим, хто має його відновити.

— Чому ж ти не розповідав мені раніше, Нолан? — запитала я, озираючись на все, що відбувалося.

— Тому що це не було твоєю справою, Ясемін, — відповів він у моїй уяві, в голосі якого я чула все розуміння і відповідальність за все, що відбувалося. — Я не міг тебе втягнути в цю гру. Ти повинна була знайти свій шлях сама.

Тепер я розуміла. І Нолан, і я були частиною цього пророцтва. Не випадково ми зустрілися, не випадково ми були обрані. Нікому не зрозуміти цього без досвіду, без зустрічі з іншими магами, без знання, що стоїть за кожним кроком. Але, зрештою, пророцтво все одно призведе до кульмінації, коли я повинна буду прийняти своє місце в цьому світі.

З цієї миті я прийняла те, що неможливо втекти від своєї долі. І якщо ми хочемо вижити, розгадати всі таємниці й перемогти темні сили, ми повинні зробити це разом, попри всі труднощі і перепони, що ставить перед нами доля.

Тепер я була готова вирушити до кінця цієї пригоди.